Дон Жуан. Джордж Гордон Байрон
Читать онлайн.| Название | Дон Жуан |
|---|---|
| Автор произведения | Джордж Гордон Байрон |
| Жанр | Зарубежные стихи |
| Серия | Шкільна бібліотека української та світової літератури |
| Издательство | Зарубежные стихи |
| Год выпуска | 1824 |
| isbn | 978-966-03-7996-1 |
невдаху так, що й рідну він забув.
Він море кляв і, стогнучи безсило,
не раз в молитвах чорта пом’янув.
А тут ще в нього бризнуло й водою
і він відчув вологу під собою.
Не марно він злякався. Люті хвилі
гриміли, не вщухаючи ніяк.
Хоч моряка злякати це й не в силі,
та пасажир легкий на переляк.
З’явився ґандж помітний у вітрилі,
а темний обрій бурею набряк,
тож парус почали згортать помалу,
щоб ненароком щогли не зламало.
О першій ночі хвиля небувала,
перевернувши корабель набік,
і кіль, і ахтерштевень103 розхитала,
і корабель в кількох місцях протік.
Уже за мить позбувся він штурвала
і підхопив його води потік,
а на додачу до такої скрути
трюм затопило на чотири фути.
До помп людей негайно відрядили,
а інших – переносити вантаж.
Хто скільки міг, натужували жили —
і пасажири, як і екіпаж.
Але вода в пробоїни щосили
гула, все дужче входячи у раж,
хоч що попало люди пхали в діри —
і сорочки, і куртки, і мундири.
Все виявилось марним. Допомогу
лише чудові помпи подали.
Я раджу всім, рушаючи в дорогу,
тримати їх напохваті, коли
посудину біда спіткає вбогу.
Цю теж порятувати б не змогли,
якби не мали їх у ту хвилину.
Спасибі винахідникові Мінну!
Удосвіта вдалось передихнути —
раптово вітер вщухнув і завмер.
Хоч в трюмі ще води було три фути,
надія все ж проблиснула тепер.
Та враз настала мить нової скрути —
новий порив зі сходу ніч роздер,
і люта хвиля, хижа, мов акула,
знов корабель на бік перевернула.
Він бовтався на хвилях, мов корито,
а з трюму виливалася вода
і з ніг збивала всіх несамовито.
(Либонь, найглибше в пам’ять запада
війна, якщо вас, звісно, не убито,
пожежа чи у плаванні біда.
Тому так мореплавці та солдати
про це і люблять всім розповідати.)
Бізань спочатку мусили зрубати,
а потім грот у море полетів,
та корабель уперто і затято
не піддавався владі моряків.
Бушприт, аби ваги ще менше мати,
зрубали, а фок-щоглу й поготів…
Кінець кінцем, скоряючись зусиллям,
посудина на воду стала кілем.
Ніякого немає в тому дива,
що виявлено ревність отаку —
матросам загибати перспектива
так само, як і всім, не до смаку.
Щоправда, непокора теж можлива,
і навіть бунт у пору нелегку,
коли нап’ються рому або грогу,
що їх матроси взяти мають змогу.
Не сумніваюсь – душу вдовольнити
найкраще
Розповідь про бурю і загибель корабля ґрунтується на дійсних описах морських мандрів, опублікованих у різний час. Байрон не раз наголошував на абсолютній відповідності своєї оповіді реальним фактам.