Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

ними говорить,

      То це мені з відрад відрада!

      (До звірів).

      Скажіть же, кляті потерчата,

      Що вам тут дідько заварив?

      З в і р і

      Нізчимну юшку для старців.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Тоді в вас публіки багато!

      М а в п í й

      (підліз і лащиться до Мефістофеля)

      Зіграймо у кість

      Мені на корúсть —

      Дай виграти грошей!

      Я дурень в біді,

      А стану тоді

      Розумний, хороший.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Була б щаслива мавпа, як ніхто,

      Коли б уміла грати у лото.

      Тим часом мавпенята грають великою кулею і викочують вперед.

      М а в п í й

      Оце земля:

      Летить, кружля,

      Не знає впину;

      Бряжчить, як скло,

      Бо в ній дупло

      На всю нутрину;

      Блищить, мигтить,

      Кругом ряхтить, —

      Гляди, мій сину,

      За рухом стеж,

      Бо розіб'єш її до решти

      І сам за те ж

      Тоді помреш ти.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Це що, решето?[47]

      М а в п í й

      (здіймає решето)

      Як злодій хто —

      Воно ураз покаже.

      (Біжить до мавпи, щоб та подивилась крізь решето).

      На, глянь в решето!

      Ну, злодій хто?

      Хоч знає, не каже!

      М е ф і с т о ф е л ь

      (підходить до вогню)

      Це що за збан?

      М а в п í й

      Який ти дурбан!

      Та це ж казан.

      Чудні в тебе мислі!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Яке ж ти мурло!

      М а в п í й

      Ось нá помело

      Та й сядь тут у кріслі.

      (Садовить Мефістофеля на крісло).

      Ф а у с т

      (дивиться в дзеркало, то підходячи, то одступаючи од нього)

      Який чудовий вид одкрили

      Свічада чари тут очам![48]

      Ой осінú мене, Амуре легкокрилий,

      Щоб я до неї враз домчав!

      Ах, тут стоять доводиться мені;

      Коли наблизитись я хочу —

      Вже бачу я в тумані, мов у сні,

      Ту постать чарівну жіночу.

      Невже ж така у жінці є краса?

      Невже в цьому простягненому тілі

      Вмістилися всі неба чудеса?

      Невже таке і на землі б ми стріли?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та ясно, коли Бог шість день попрацював

      І потім «браво» сам сказав,

      То, певне, він не схибив цілі.

      Ну, поки що дивись на видиво бліде,

      А там найду й живу красу для тебе;

      Блаженний, хто її до себе

      Як наречений поведе!

      Ф а у с т  усе дивиться в дзеркало. М е ф і с т о ф е л ь, розлігшися в кріслі і граючись помелом, веде річ далі.

      Я тут сиджу, неначе цар на троні!

      І скіпетр у руці, от тільки не в короні.

      З в і р і

      (що

47

Це що, решето? – Коскіномантія (ворожіння на сито чи решето) була поширена з найдавніших часів серед різних народів, у тому числі і в дореволюційній Росії та в Україні. Особливо часто застосовувалась ця ворожба для пізнання вбивць і злодіїв.

48

Який чудовий вид одкрили / Свічада чари тут очам! – Фауст бачить у дзеркалі образ Гелени.