Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

глуму я не потерплю!

      Ану ж, погляньте прямо в очі!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Про це й балакати не варт —

      То був би надто смілий жарт.

      Кажіть, до чого ви охочі?

      Чим можу вас я пригостить?

      А л ь т м а є р

      Чим ваша хіть. Лиш не томіть!

      Всі дірки попровірчувано й позатулювано.

      М е ф і с т о ф е л ь

      (з химерними вихилясами)

      Грона є на лозі,

      Роги є на козі,

      Вино – це сік, лоза – деревина,

      З дерева стіл, в нім скриті вина.

      В природу глибше заглядай.

      Вір в чудо й чуда дожидай!

      Виймайте затички і пийте!

      В с і

      (повиймали затички; кожному ллється в склянку замовлене вино)

      О пречудовий водограй!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та цур, ні краплі не розлийте!

      (П'ють по другій).

      В с і

      (співають)

      Прелюдожерно гарно нам,

      Мов всім на світі кабанам!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Поглянь, народ на волю вирвавсь наче.

      Ф а у с т

      Вони мені уже обридли всі.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Стривай лиш, ще в усій красі

      Побачиш їх нутро скотяче.

      З і б е л ь

      (необережно якось п'є; вино хлюпнуло додолу і взялося полум'ям)

      Огонь! У пеклі я горю!

      М е ф і с т о ф е л ь

      (замовляє огонь)

      Вгамуйся, приязна стихіє!

      (До товариства).

      Це тільки бризочка з чистилища вогню!

      З і б е л ь

      Це що ж таке? Та як він сміє?

      Та ми за цюю чортівню…

      Ф р о ш

      Щоб ти такого більш не коїв!

      А л ь т м а є р

      А може, попросить на виступці панка?

      З і б е л ь

      Чи бач, нахаба отака!

      Яких ти фіґлів тут наброїв?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Заткнись, барило!

      З і б е л ь

      Ах ти ж помело!

      Так ти ще будеш нам грубити?!

      Б р а н д е р

      Ну, начувайся, будеш битий!

      А л ь т м а є р

      (відтикає пробку зі стола; в лице йому жбухає вогонь)

      Горю! Горю!

      З і б е л ь

      Це ж чародій!

      Поза законом! Хлопці, бий!

      Повихоплювали ножі і обступають Мефістофеля.

      М е ф і с т о ф е л ь

      (прибравши урочисто-таємничої постави)

      Місце й час, схитнись,

      Слово й вид, змінись,

      Око й ум, змутнись.

      Всі поставали остовпіло, витріщившись один на одного.

      А л ь т м а є р

      Та де ж це я? Чи не в раю?

      Ф р о ш

      Сад-виноград, чи що?

      З і б е л ь

      І