Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

склянку вина)

      Нá й те, і те!

      Б р а н д е р

                    З свиней свиня!

      Ф р о ш

      А ти не в'язни, як пеня!

      З і б е л ь

      За двері геть! Не треба чвар!

      Усяк лиш пий і пісню шквар:

      Гей, гей-а-гей!

      А л ь т м а є р

                       Ой пробі! Вати, вати!

      Оглухну я, як будуть так співати.

      З і б е л ь

      Як од склепінь луна іде,

      То, значить, добре бас гуде.

      Ф р о ш

      Отак! Кому ж не в лад, того в три вирви гнать!

      Ой тара-ляра-ля!

      А л ь т м а є р

      Ой тара-ляра-ля!

      Ф р о ш

      Ну, можна починать.

      (Співає):

      І як воно іще стоїть, Священне Римське царство?

      Б р а н д е р

      Погана пісня! Політична! Тьху!

      Противна пісня! Даймо Богу славу,

      Що не на нас він звірив ту державу.

      Про мене й те прибуток немалий,

      Що я не цісар і не канцлер в ній.

      Та треба й нам якесь начальство мати;

      Анумо папу обирати!

      Відомо всім, котрій з прикмет

      Належить тут пріоритет![40]

      Ф р о ш

      (співає)

      Соловейку-пташко, лети-вилітай[41],

      Мою милованку сто раз привітай…

      З і б е л ь

      Про милу не співай! Не хочу я і чути!

      Ф р о ш

      Співай і прославляй! По-твоєму не бути!

      (Співає).

      Одчини! Бо ніч іде.

      Одчини! Бо милий жде.

      Зачини! Світає день…

      З і б е л ь

      Ну що ж, співай на славу їй пісень!

      Од цих пісень тобі ж колись завадить:

      Мене вже зрадила, чекай, тебе ще зрадить.

      Нехай кохається вона з домовиком,

      Вночі на пустирі стає із ним на речі,

      І цап, вертаючись додому од відьом,

      Хай на добраніч їм люб'язно промекече.

      Хіба я з розуму вже спав,

      Щоб за повією впадав?

      Які у біса їй привіти?

      Хіба що вікна потрощити!

      Б р а н д е р

      (гримнув кулаком по столу)

      Мовчать! Мовчать! Що за содом!

      Ви ж знаєте, я вмію жити:

      Тут всі закохані кругом,

      Їх треба чимсь хорошим пригостити,

      Щоб все кінчилося ладом.

      Ось пісня вам нового крою,

      І всі тягніть приспів за мною.

      (співає)

      Раз криса в кухні завелась,

      Жила із сала й масла,

      Мов доктор Лютер, розплилась,

      Пузце собі напасла.

      Та кухар їй отрути дав,

      І білий світ немилий став,

      Неначе з закохання!

      Х о р

      (весело)

      Неначе з закохання!

      Б р а н д е р

      Вона й туди, вона й сюди,

      Усе гризе, що знає,

      З усіх калюж пила води —

      Ніщо

40

Анумо папу обирати! / Відомо всім, котрій з прикмет / Належить тут пріоритет! – Обрання папи – п’яницька церемонія, поширена в багатьох європейських країнах. Прикмета, на яку тут натякається, – мужність; за приписами канонічного права, кастрат не міг бути папою.

41

Соловейку-пташко, лети-вилітай… – Початкові рядки німецької народної пісні.