Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

його куштує.

      Не ходи де лихо.

      Від лиха поли вріж, та втікай.

      З лихого торгу хоч би з носом.

      – … хоч пішки.

      Лихо приключки шукає.

      Коли спить лихо – не буди ж його.

      Встань, лихо, та не лежи.

      Встань, біда, не лежи (як прокидається давнє лихо).

      Сиди тихо, поки спить лихо.

      – … щоб не знало лихо.

      Сиди тихенько, щоб не знало тебе лишенько!

      Коли лихо, то сиди тихо.

      Лихо, лихо! Нехай буде тихо.

      Добро пушить, а лихо сушить.

      Якщо на лихо чоловікові іде, то вже зовсім на біду і на велике лихо.

      Одно лихо не докучить.

      То не лихо, як одно, – а два та три.

      Не шукай моря – у калюжі втопишся.

      Не море топить – калюжа.

      Ти хочеш на гору, а чорт за ногу.

      Коли б так за добро, як за лихо.

      Не мини мене мій батеньку, – не мине тебе і лиха година.

      Якби знав по чому корець лиха.

      На лихо Бог дасть розум.

      Дасть Бог лихо, то дасть і розум.

      Боронь, Боже, нужди, розум найдеться.

      Не дай, Боже, нещастя, а розум буде!

      Лиха і конем не об'їдеш.

      – …і гетьманським конем не об'їдеш.

      Сказано лихо – не бути добру!

      Кожна людина своє лихо носить.

      Кожний у світі своє лихо має.

      Де люди, там і лихо.

      Хоч би глядів по всій Україні, добра ні найдеш.

      І червоні чоботи мулять.

      Кожний має свого моля, що його гризе.

      Нема такого дерева, щоби на нього птиця не сідала.

      Як людина не міркує, а все ж у світі погальмує.

      Лихо товар продає.

      Більмо окові не шкодить, тілько око не бачить.

      Пізнаєш, звідки гримить.

      Лихо не вморить, так спотворить.

      Де лихо пристане, там і трава в'яне.

      Ледве лихо дізналося, де люди живуть.

      Лихо штани поре.

      Може Господь милосердний не все лихо роздасть, – ще останеться.

      Лиха година настала: бувало як кого б'ють, то і нас зовуть.

      На все достатній, а на лихо не жадливий.

      І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо причепиться.

      Багатий на лихо.

      – …та на дрібні сльози.

      Лихо далося знати.

      Лихо погнало.

      Лихо спіткало.

      І пішло на лихо.

      Лихом торгувати.

      На лихо здатись.

      Насунулось лиха до бісового батька.

      Лихо та ще з лихом.

      Лихо ж мені неопечене.

      Лихо печене.

      Ох мені лихо!

      І без того лиха ніяково.

      Так тяжко добра дочекатися, як з каміння.

      Нема йому честі ні від Бога, ні від людей.

      Не було добра з роду, не буде і до гробу.

      Не було добра змалку, не буде і доостанку.

      Не було нам гаразду, та й не буде.

      Туди не підскочиш,