Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

батькові перед смертю.

      Згоріла хижка, згоріла книжка – нічим ворожити (кажуть (більше жартома), як невдача і більше нічим орудувати).

      Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (жарт над невдачею).

      Спасся, як медвідь.

      Лизнув пальцем меду.

      Пішов без підошов (замотався, не випрохав).

      Хлеснула біля Иорданки (невдача).

      Вліз межи молот і ковадло.

      По бороді текло, а в рот не попало.

      – … в роті не було.

      – … а в роті сухо було.

      Так доробився, як сіль на окропі.

      Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті.

      Опарився, як муха на окропі.

      Ускочив по самі вуха.

      Докотився до самого краю.

      Хотіла баба видри, та насилу сама видралась.

      – … вирви, та насилу сама вирвалась.

      Сиділа дівка та й висиділа дідька.

      Плив, плив, та на березі й утонув.

      Переплив море, та й при березі утопився.

      Ловили, ловили, та й пімали сома. Чхали, чхали та у степу й ночували (не доїхали).

      Ось ліз-ліз, та й урвався: чи не було ручок, щоб держався!

      Ліз, ліз та й ввірвався.

      Увірвався бас.

      Урвалася нитка.

      Уже йому увірвалось.

      Урвалося личко.

      Увірвався лик.

      Запобіг лиха.

      Маком сів (нема ходу).

      Сів, як на леду.

      Підкосило, як косою.

      Як різаком відрізало.

      – … урізав.

      – … і як руками відняв.

      Минулась котові масничка.

      Запала й тому клямка.

      Вже по всему, вже клямка запала.

      Нема тієї курочки, що несла золоті яєчка.

      «Гопки, рижа!», а в рижої і духу нема. Надав мені нечистий (або: надала мені нечиста мати) вмішатись у це діло.

      Перед смертю не нажитися (а в школах додають: «перед екзаменом не навчитися).

      Перевівсь ні на се, ні на те.

      Звівся нінащо.

      Перевівся нінащо.

      З'їхав нінащо.

      Лишився, як на билині.

      Оббився як билина (обсікся, нічого нема).

      Були і в кози роги, та притерті.

      Розтеклось усе добро, як слина по воді.

      Усе розплилось (добро).

      Що було, то з вітром по воді потекло.

      Перевівся на циганський пшик.

      Душа в тілі, а сорочку воші з'їли.

      Воші сало з'їли, а гниди на посаллю сіли.

      Їли воші, а тепер і гниди стали.

      – … ато вже бачим, пішли і гниди.

      Терпи душа в тілі, а сорочку воші з'їли.

      Бувши конем, та стать волом.

      Був волом, та став козлом.

      То був волом, а тепер не хочеш зістатись конем.

      Був колись горіх, а тепер свистун.

      Був ти лісничим, а тепер нічим.

      Зійшов ні в честь, ні в славу.

      Ні вів, ні впив, а дрантям світить.

      Бувши та не бути, мавши та не мати.

      Пропав

      Пропав,