Відрижка зубасті лягушки. Гумористичний роман фентезі. СтаВл Зосимов Премудрословски

у тебе преподобний чморят ІКО?.. А ти, Зека, йди, готуйся.

      – — Дякую, о Владико, я хотів запитати, А хто ще піде крім мене? – полюбопитствовал Черевіч чморят ІКО.

      – — Ти!

      – — Я?

      – — Ти, на чолі відрядження будеш, зрозуміло. Ти ж хочеш бути героєм Галупіі, як Я? – спросіл Семісрак чморят ІКО. У того розкрилося б все від подиву якби було.

      – — Я? Я не готовий? Я не… А що таке – «відрядження»?

      – — Відрядження – це колектив, а колектив – це відрядження. В-общем казула Зека пояснить, вона знає, це в її компетенції. – Владика підвівся на ного-кістки або в народі – Мослі.

      – -Я не готовий. Нехай хто-небудь інший – у Черевіча виступили краплі пилу.

      – — Чи не пилу і не хничь, як казула. Сам винен. – шепнул сусід і єхидно посміявся – хіхіхіхі…

      – — Я сказав, підеш, значить підеш і все. – Семісрак підняв праву ного-кістка і зачесав свою лису, між оленячих рогів, черепуку. – Черепок сказав, черепок зробив і баста. Вату катати не треба мені. Охорона! взяти Черевіча чморят Ико і казула зека, і до місця вторгнення. – тут же підбігли бійці і схопили недбало зека і чморят ІКО.

      – — Тільки по обережніше тягніть на стусани. Адже вони вже герої?! До місця вторгнення. А для інших я нараду зав'язую, без базару. І прощу запросити до мене генерала черепків трьох фронтів, черепука Засратовіча.

      – — Я тут уже, Ваше Президентство … – І тут же з'явився черепук з трьома кривими ного-кістками, бігаючими і з відбитим шматком черепа з боку.

      Давним-давно трапився переворот у Великій Норі (нині: Галупіі) і на час правління зайняв якийсь Черевіч чморят ІКО, тоді успішний молодий черепок. Але загін генерала Засратича в нерівній боротьбі відбив трон у бадиллі Черевічей і повернув монархію, посадивши законного Владику на місце. У бою він втратив працездатність четвертої ного-кістки, відбивши їй собі частину черепка. Просто спіткнувся і сам собі утнув частина. Але за це його ще більше злякалися і досі боялися, особливо Семісрак, чому він і викликав його до себе. Зате бійці його боготворили.

      – — Оооо, молодець, Засратич!!! Ціную і хвалю бойову швидкість і дисциплінарну відданість. Значить так: візьмеш з собою ще десять бійців, найгірших і очолиш відрядження.

      – — А як же Черевіч Чморіко? Ви ж його призначили головним?

      – — Аааа.. Мені.. – замялся Владика. – А тоді я тебе ще не вибрав.. І потім, ви не маленькі, самі вже повинні вирішувати, хто очолить відрядження… М-да.. Тим більше, Ви там будете одні, без мене і Галупіі. Хочеш, його місце зайняти і стати головним героєм?

      – — Так, мій Владика!!

      – — Ось і дерзай, а не знайдеш десятьох самих самих бійців добровольців, то накажу іншими твоїми маслами тобі ж по голові на стукати і зробити з неї кулю для биття. І через п'ять разів, якщо я тебе щоб не бачив, духу твого щоб не було. Час пішов: раз, раз, раз, раз … – і генерал здригнувся і миттю втік на завдання, а за ним його десять залишилися в живих після перевороту, бійців.

      Владика проводив його