Відрижка зубасті лягушки. Гумористичний роман фентезі. СтаВл Зосимов Премудрословски

і горобця, немає на цьому місці, де я відволікся і пояснив про мови?! Де вони? І тут немає, і там немає. Поки Вам писав, вони звалили. Ааа! Он вони, мої глюки, сидять і розмовляють. Вибачте, я прости, забув, що Земля обертається навколо своєї осі не тільки реально у нас під ногами, а й віртуально у них під ногами. І у них швидше, ось вони і перекотилися за горизонт фантазій, а вставши навшпиньки і витягнувши шию я їх відразу виявив…

      – — Ось, Стася, в загальному, і все … – с сумом зі сльозою на оці Зека закінчила розповідь про проблему Галупіі і цілі їх відрядження. – Нам треба знайти те, що замінить їжу, як ваше випромінювання радіоактивне.

      – — Мдаааа. – Стасян почухав лисим крилом свою лису голову.

      – — Але якщо з тебе висмоктати всю радіацію, то де ще ми знайдемо по дорозі їжу?! Ми не дійдемо до мети і не врятуємо Галупію. І наш народ помре голодною жорстокою смертю. – продолжіл генерал Засратич.

      – — Та й самі загнёмся від голоду. – добавіл Черевіч чморят ІКО.

      – — Шкура. – рявкнул черепук і намалював на піску ного-кісткою квадрат. – всё про своє череві думаєш. – квадрат не сподобався, і він намалював у середині коло. – тварь кабінетна.

      Черевіч не витримав і підбіг до генерала. Зупинився і як піхнёт його з силою. Генерал відкотився. Чморят Ико їв все життя по більше і один на один був явно сильніший за будь-черепка. Сів на місце Засратича і на малював в середині кола трикутник, паралелепіпед і до дочки. Черепук очуняв, встав і тільки хотів напасти на Черевіча, як втрутилася казула.

      – — Тихо, тихо… Заспокойтеся! – І вона підійшла і стерла на писку малюнки.

      – -Я знаю що робити. – по блатному заявив Стася.

      – — Що? – хором запитали все.

      – — А то, що потрібно об'єднатися всім і зрозуміти, що все здохнемо на землі однаково. Знищуючи один одного, ми гальмуємо розвиток, а розмножуючись ми його тупим. І тільки народ не зрозуміє кого слухати, а кого чути. А чи не простіше було б зібратися і обдумати все, і зробити світову два в одному.

      Адже, в принципі, у тих і у тих є, і чесні і злодії. Питання в кількості тих чи інших?! Ось ви Галупи чесні, вбиваєте злодіїв, а самі крадете, і він той, який все створив не зрозуміє, кого знищувати, а кого залишати. Адже із залишених знову відбудеться те ж саме. Розірвіть це коло, пробачте один одного і об'єднаєтеся. Станьте піонерами не заздрю, а підтримуючи один одного. Так як він втомився чекати, щоб з'явитися до вас…

      – — Так що робити? – после деякої паузи запитав десятий і знову оглух, і занімів.

      – — Потрібно бігти!! Вперед і тільки вперед і не повертатися, не повторювати помилок предків!!

      – — Подружжя я тебе не зрозумів взагалі, якусь ахінею прочесав нам.. – виразіл Засратич. – Об'ясні прямо, що нам робити?

      – — Бігти!! – вскочіл горобець на лапи. – Бежать і тільки бігти, чи не повертаючись.

      – — Серйозно?! – взбодрілась казула Зека.

      – —