Відрижка зубасті лягушки. Гумористичний роман фентезі. СтаВл Зосимов Премудрословски

та себе показати і ось він плив по небу: то задом наперед, то боком, то спиною вниз, то головою вперед, то ногами. І раптом він, як орел, побачив на звалищі, купу з діркою, і з неї витріщався очей. Стася завис на місці вниз головою, перпендикулярно землі… І??!

      апулаз другий

      Галупи

      Бдищ!!!! – прогремел третій реактор Атомної Чорнобильської Електра станції в минулому двадцятому столітті або тисячолітті. Народ збожеволів і накоїв «чудеса». Люди відчули всі казуси ядерного вибуху. Але найбільше постраждала Земля чи ні?!. Вона всмоктала всю радіацію в себе і обезжізнілась. Але те, що для когось смерть, для інших народження і життя. Землі гірше не буде ні як, є зелень на ній або вона чорна, як дьоготь, їй похрену, а ось тим, хто проживає?! … Так що не треба рятувати Землю матінку і не якась вона для нас не мати. Ми паразити для неї, а не діти… Рятувати потрібно кожному своє: Нам, Російським, рятувати треба душу свою; Німцям, Китайцям і іншим народам землі, рятувати потрібно, зрозуміло, Американців; а ось Американцям потрібно рятувати свої дупи… Кому що дорожче, точніше, у кого що болить, і хто що вже має, то не рятує, руку, наприклад, або ніс: вони душу, а ми жопу?! Але те, що для когось смерть, для кого-то є життям. І нехай навіть через муки мутації вони стають, залежні від навколишнього середовища. Як люди від кисню, так і мутанти, назвемо їх так, залежать від радіонуклідів. На полі не давньою смерті утворилася, невідомо як, нова форма життя, яка назвала себе себе «Великої Галупіей». І галупи теж не знали своєї появи на цьому світі, як і люди про створення цього ж світла зі своєї точки розуміння, тільки здогадки і припущення, і пристосувалися великі галупи жити в норах, як ховрахи або лугові собачки, чиї лабіринти і обжили, а вище згадані від миттєвої передозування просто здохли. Їх же ніхто не рятував?! Люди не все врятувалися, а тут якісь фуфлікі. Але на сворке смерті з'явилася нова життя мутантів, ось тільки мутував не живий організм, а свідомість, але про це і за рецептом до Творця.

      Даний повітря печер минулої цивілізації для мутантів був свіжий і життєвий. Світла їм вистачало від самих себе, вони світилися як світлячки від вмісту радіонуклідів в їх незвичайних тілах. Харчувалися вони теж всім тим, що випромінювало радіацію і навіть просто землю. Але поступово рівень радіації почав знижуватися, і вони навіть стали передвіщати свій кінець світу, точніше сказати – темряви. Цю колонію заселяли в основному Черепки, на чолі з Генералісіфілісом Черепуков і Черевічей, Семісраком.

      Свиду і на дотик черепок ЗВИЧАЙНИЙ походив на черепки незвичайного, як другий на першого. Він складався з кількох деталей: череп і чотири кістки, розташованих по відношенню до черепа

      перпендикулярно. Зрозуміло, що череп кріпився на точці стику різноспрямованих кісток, що стирчать, один від одного в різні сторони світу, тобто – темряви. Далі до них кріпилися більш дрібні кістки і створювали на стиках коліна, так би мовити. Далі його обмазували радіоактивної святий сльозою