Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

ходак, як чобіт.

      За багатим не тягнись.

      Бодай ніхто не діждав з багатими знатись.

      Слабий з дужим не борись, а голий з багатим не дружись.

      Тому і світ великий, кому хліб даремний.

      Багатому не дідько діється, що біжить за возом та гріється.

      Багатому дідько дитину колише.

      Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не знайде.

      – … а бідному і няньки чорт не дасть.

      – … а бідному і нянька не хоче.

      Багатому і чорт яйце несе.

      Багатому і чорт гроші носить.

      За багачем, сам чорт з калачем.

      Добре багатому красти, а старому брехати.

      Багатого хвалять.

      – … ще і як хвалять.

      Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.

      Багатому дурневі місце дадуть.

      Дурень багатий, так і слово його в лад.

      Дурня багатого всі величають.

      Хоч в голові пусто, аби грошей густо.

      З грішми дурня-невігласа почитують.

      Що багатий, а що дурний: що захоче, те й зробить.

      Багач рідко в гаразді живе.

      Грошей багато (у світі), а щастя мало.

      Що ті гроші, як чортма нічого в голові.

      Що з тих кубків, які повні сліз.

      Багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять калачі.

      Багачі їдять калачі, але вони не сплять удень, а мало вночі.

      – … калачі, не сплять ні вдень, ні вночі: а бідний борщу глибне, та й удень засне.

      Нащо мені теє срібло, коли жить не добре.

      На чорта та худоба, як жить неподоба.

      Нащо й худоба, коли жить невподоба.

      За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

      Гроші – набута річ.

      Гроші то і роблять біду на світі.

      Гроші – слина.

      І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.

      Срібло-золото тягне чоловіка в болото.

      Набрався чорт багатих, то убогих кидає.

      Хто много має – той прагне більше.

      Щоб то й було, якби були всі багаті! То б і Бога забули.

      Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.

      Щастя дочасне, а злидні довічні.

      Багатство дочасне, а бідність довіку.

      Багатий дрібно крає.

      В добрі ся не знає і о біднім не гадає.

      Убогому поле взяв, а багатому дав.

      Нащо здорову голову під Євангелію класти.

      Нащо в криницю воду лляти! – … коли вона і так повна!

      Нащо в море воду лити, коли море повне!

      В ліс дров не возять.

      Хто в пір'я поростає, най на бідного пам'ятає.

      Одно збирай, а друге давай.

      В голови не положиш (добра, як вмреш).

      Неси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти.

      Побий того, Боже, в кого багацько грошей.

      Як летіла ворона догори, то й кракала; а як на діл, то й крила опустила.

      Багач, а свиня по смерті скотина.

      Убогий

      А що ж ми зробимо, що убогі: Бог