Повне зібрання творів. Антуан де Сент-Экзюпери

який бреше, занапащає географічні книжки. А також дослідник, який забагато п’є.

      – Чому? – дивувався Маленький Принц.

      – Бо в пияків двоїться в очах. І тоді географ позначає дві гори там, де є тільки одна.

      – Я знав одного чоловіка, – мовив Маленький Принц, – що був би поганим дослідником.

      – Можливо. Отже, коли мораль дослідника видається доброю, його розпитують про зроблені відкриття.

      – І ми це побачимо?

      – Ні. Це надто складно. Від дослідника вимагають подати докази. Якщо йдеться, наприклад, про відкриття великої гори, вимагають, щоб він приніс звідти велике каміння.

      Географ раптом стрепенувся:

      – Стривай, ти ж прибув здалеку! Ти дослідник! Ти опишеш мені свою планету!

      Географ, розгорнувши реєстр, заточив олівець. Розповіді дослідників записують спершу олівцем. А щоб записати чорнилом, чекають, поки дослідник подасть докази.

      – Ну? – заохочував географ.

      – Ох! У мене, – відповів Маленький Принц, – не дуже цікаво, бо все малесеньке. Я маю три вулкани. Два вулкани діють, один погас. Але ж ніколи не знаєш, що може трапитися.

      – Ніколи не знаєш, – повторив географ.

      – А ще я маю квітку.

      – Ми не реєструємо квітів, – мовив географ.

      – Чому? Ця квітка найгарніша!

      – Квіти ефемерні.

      – Що означає «ефемерні»?

      – Книги з географії, – пояснював географ, – найцінніші з усіх книжок. Вони ніколи не стають застарілі. Яка-небудь гора вкрай рідко зрушує з місця. Океан украй рідко висихає. Ми пишемо про вічне.

      – Але згаслі вулкани можуть прокинутись, – урвав його Маленький Принц. – Що означає слово «ефемерний»?

      – Згас вулкан чи прокинувся, нам, географам, байдуже. Для нас має значення тільки те, що це гора. Вона не змінюється.

      – Але що таке «ефемерний»? – повторив Маленький Принц, що ніколи не зрікався свого вже поставленого запитання.

      – Це слово означає: такий, якому невдовзі загрожує зникнення.

      – Моїй квітці невдовзі загрожує зникнення?

      – Звичайно.

      «Моя квітка ефемерна, – подумки сказав собі Маленький Принц, – і має лише чотири колючки, щоб боронитися від світу! А я покинув її самотню на своїй планеті!»

      У серці Маленького Принца вперше озвався жаль. Та невдовзі хлопчик знову збадьорився:

      – Що ви порадите відвідати? – запитав він.

      – Планету Земля, – навіть не вагався географ. – Про неї ходять добрі чутки.

      Маленький Принц покинув планету географа, думаючи про свою квітку.

      Розділ XVI

      Отже, сьомою планетою була Земля.

      Земля – не абияка планета! На ній є сто одинадцять королів (не забуваючи, звичайно, й негритянських цариків), сім тисяч географів, дев’ятсот тисяч бізнесменів, сім із половиною мільйонів пияків, триста одинадцять мільйонів марнославних – тобто приблизно два мільярди дорослих.

      Щоб дати вам уявлення про розміри Землі, я скажу, що до винаходу електрики на цій планеті, на всіх шістьох континентах, доводилось утримувати справжнє військо з чотирьохсот шістдесятьох