Зарубіжні авторські зібрання

Скачать книги из серии Зарубіжні авторські зібрання


    Невидима людина

    Герберт Уэллс

    Видатний британський письменник Герберт Веллс (1866–1946) – автор близько 40 романів, один з першопрохідців у жанрі наукової фантастики. Ще на початку XX ст. він передбачив великі відкриття, які змінять долю людства, намалював картини майбутнього. Його твори відрізняються оригінальністю, непередбачуваним сюжетом і яскравими, цікавими героями. А деякі винаходи, описані ним іще сто років тому, існують і сьогодні. «Невидима людина» – це трагічна історія вченого Гриффіна, який зробив дивовижне відкриття і вважає себе «надлюдиною». Кинувши виклик людству, він свій талант ученого звернув у зло. Але програв. Роман, написаний у 1897 році, вирізняється напруженим, майже детективним сюжетом і вражає поєднанням психологічної та побутової достовірності з фантастичністю подій. До видання також увійшла «Повість про дні майбутні» Герберта Веллса, що була написана в 1899-му і не перевидавалася українською з 1930 року.

    Війна світів

    Герберт Уеллс

    Видатний британський письменник Герберт Веллс (1866–1946) – автор близько 40 романів, один з першопрохідців у жанрі наукової фантастики. Ще на початку XX ст. він передбачив великі відкриття, які змінять долю людства, намалював картини майбутнього. Його твори відрізняються оригінальністю, непередбачуваним сюжетом і яскравими, цікавими героями. А деякі винаходи, описані ним іще сто років тому, існують і сьогодні. У романі «Війна світів» ідеться про напад марсіан на Землю, які прибули на космічних капсулах на територію Британії. Вони знищують міста, ліси, все живе. Спокійно й планомірно відбувається винищення людства. У марсіан немає переживань та почуттів, вони працюють 24 години на добу, позбулися статевих ознак і розмножуються брунькуванням. Веллс застерігає, що і люди колись можуть стати такими. До видання також включено оповідання письменника, які мало знайомі сучасному читачеві.

    Листи до Феліції (1914–1917)

    Франц Кафка

    Листування Франца Кафки з його нареченою Феліцією Бауер тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й. Двічі Кафка робив їй пропозицію шлюбу і двічі вона погодилася. Родичі з обох сторін вважали весілля неминучим, а Кафка в цей час описував у щоденнику свої муки: він прагнув самотності й сумнівався в тому, що взагалі коли-небудь буде в змозі вступити в шлюб. У своїх листах до Феліції він писав в основному про себе, про свої муки, страхи та бажання. Мабуть, реальна Феліція Кафку не цікавила, його захопив придуманий образ, тінь жінки. Їхнє весілля так і не відбулося. Феліція вийшла заміж за іншого, але зберегла в себе майже всі листи Кафки. Її листи до нього, на жаль, було втрачено.

    Цент на двох

    Фрэнсис Скотт Фицджеральд

    У творах Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940), створених на початку 1920-х pp. – збірках новел «Flappers and Philosophers» (1920), «Tales of the Jazz Age» (1922) – зберігається здебільшого невимушено іронічний настрій розповіді. Письменник у той період уособлював втілення американської мрії – молодість, заможність, ранній успіх, тож і головними вартостями молодого покоління описував потяг до багатства, успіху і безтурботних розваг. У книзі зібрано п’ятнадцять новел початку 1920-х. Персонажі в них живі і яскраві, романтичні, молоді. Вони мріють зустріти свою любов, домогтися успіхів у житті.

    Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой

    Стефан Цвейг

    Третім за хронологією написання твором у циклі «Будівники світу» класика австрійської літератури Стефана Цвейга (1881—1942) є «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» (1928). Зіставлення цих імен звучить несподівано. Насправді ж ці три імені символізують три сходинки в межах однієї й тієї ж творчої функції: самозображення. Найважливішим завданням свого мистецтва вони мимоволі вважають не відображення макрокосму, тобто повноти існування, а показ мікрокосму власного «я»: для них немає реальності значнішої, ніж реальність їхнього власного існування. Це спроба показати на прикладі трьох видатних особистостей тип поглиненого собою суб’єктивного художника. У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.

    Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

    Стефан Цвейг

    Стефан Цвейг (1881—1942) – класик австрійської літератури, автор новел, романів, белетристичних біографій та есеїв. До трилогії «Лікування і психіка» увійшли художні біографії австрійських вчених і лікарів Франца Месмера (1734—1815), Зигмунда Фройда (1856—1939) та американської цілительки Мері Бейкер-Едді (1821—1910), які, за висловом самого Цвейга, йдучи самостійними й навіть протилежними шляхами, втілили в життя на сотнях тисяч людей ідею лікування духом. Проте ставлення до цих трьох яскравих особистостей у письменника дуже різне: Месмера він захищає і виправдовує, проголошуючи його першопрохідцем і засновником методу лікування шляхом навіювання; Бейкер-Едді – звинувачує у плагіаті, обмані і зведенні культу, відзначаючи, однак, при цьому її талант у просуванні простої і дієвої ідеї лікування вірою; Фройда ж автор обожнює, відкрито захоплюючись його теоріями і досягненнями у сфері психоаналізу.

    Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше

    Стефан Цвейг

    У книжці «Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше» С. Цвейг розповідає про трьох ключових творців, провісників XX століття, які, мабуть, вплинули на сучасне розуміння мистецтва, творчості, релігії чи не більше за всіх інших. «Ці три героїчних образи – Гельдерлін, Кляйст і Ніцше – навіть у зовнішній долі виявляють разючу подібність: так, ніби для них був складений один гороскоп. Всі троє гнані якоюсь надпотужною… надприродною силою із затишного «я» в згубний циклон пристрасті і передчасно закінчують свій шлях в жахливому потьмаренні розуму, в смертоносному сп'янінні почуттів – божевіллям або самогубством. Не пов'язані зі своєю епохою, не зрозумілі своїм поколінням, блиснувши, немов метеорит, вони мчать у ніч свого призначення… Вони самі під владою, вони… одержимі вищою силою, силою демонічною…» – так автор говорить про своїх героїв. Українською друкується вперше.

    Листи до Феліції (1913)

    Франц Кафка

    Франц Кафка (1883–1924) – видатний австрійський письменник, автор творів, які вразили літературний світ XX століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові», «Стук у браму», «Подорожні щоденники. Вісім зошитів» та ін. «Листи до Феліції» – приголомшливе зібрання листів Кафки до Феліції Бауер – берлінської знайомої, а потім нареченої письменника, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й і відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції Кафка спалив після остаточного їхнього розриву. У листах він постає людиною складною і замкнутою, яка уявити для себе не може звичайного сімейного життя і дружнього спілкування з родичами та друзями. До видання увійшли листи Франца Кафки, написані протягом 1913 року, які допоможуть читачеві краще зрозуміти непростий характер письменника та його творчість.

    Крилата смерть

    Говард Филлипс Лавкрафт

    Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів. «Крилата смерть» – оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гейзелом Гілдом, являє собою щоденник вбивці – вченого, який задумав підступну помсту – вбивство свого колеги Генрі Мура, та так, щоб самому залишитися безкарним. Місце дії – Південна Африка – є дуже колоритним: невідома науці фауна, недоступні місця, де не ступала нога білої людини, загадкові смертельні хвороби, страшні повір’я місцевого населення. Саме враховуючи такі обставини, Томас Слоунвайт і вирішив скористатися неймовірно витонченим способом помсти – за допомогою отруйної мухи… Однак за свої вчинки треба відповідати, і на нього чекає не менш витончене покарання за скоєний злочин…

    1984

    Джордж Оруэлл

    Джордж Орвелл належить до найвпливовіших письменників Великої Британії середини та другої половини ХХ ст., а роман-антиутопію «1984» називають зразком жанру й довідником із важких часів. Його популярність останнім часом помітно зросла. Двомислення, новомова, поліція думок, міністерство любові, що завдає болю, вганяє у відчай і знищує інакодумців, міністерство миру, яке розпалює війни, роботи-письменники, що продукують порнографічну літературу для відволікання мас… Орвелл відкрив нам очі на те, як функціонують тоталітарні режими. Брехня стане правдою. Ця брехня кожен день змінює минуле… Безперервно заміщаючи будь-які факти, минуле може стати завтра зовсім іншим – і саме це буде правдою. Кожен ваш погляд, кожен подих і жест уже давно вивчено. У вас немає права на бажання й емоції… Роман бентежить, зворушує, змушує визнати його правдивість і замислитися. Уперше книжку було опубліковано 8 червня 1949 року. Орвелл її написав на тлі руїн, серед голодних, утомлених і змучених війною людей. Однак сьогодні вона актуальна, як ніколи.