Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

чогось іншого б узявся,

      Потворний дух, поріддя тьми!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та я вже й сам був поривався;

      Про це ще поговорим ми.

      А зараз можна мені вийти?

      Ф а у с т

      Чому ж не можна? Ну й чудний ти!

      Тепер уже знайомі ми:

      Заходь до мене, як захочеш,

      Вікном – вікном, дверми – дверми,

      Та й через комин ти проскочиш.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Ну, [у виданні Фоліо 2003 р. – «Та»] так-то так! А звідси вийти як?

      Завадою постане під ногами

      Біля порога тайний знак.

      Ф а у с т

      А! Ти злякався пентаграми[26],

      Що має силу над чортами?

      Пекельнику, як ти сюди пробравсь?

      І як це дух такий попавсь?

      М е ф і с т о ф е л ь

      А придивись до неї пильно, —

      Вона накреслена нещільно:

      Не вийшов трохи крайній кут.

      Ф а у с т

      Випадок добре постарався!

      Так ти тепер в неволі тут?

      Оце не ждав, не сподівався!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Коли сюди я вскочив псом,

      Я не помітив знаку того, —

      А [у виданні Фоліо 2003 р. – «І»] чорту вийти вже незмога.

      Ф а у с т

      А чом не вилізти вікном?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та звичка в нас така вже здавна повелась:

      Чортам і привидам скрізь вхід без перепони,

      Але кудою вліз, тудою і вилазь.

      Ф а у с т

      То в пеклі теж свої закони?

      Чудова річ! То з вами можна й пакт

      Надійний підписати, безумовно?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Як хто формальний укладе контракт,

      Обіцяне завжди одержить спóвна.

      Колись питання це складне

      Ми обговорим неодмінно.

      Ну, а тепер пусти мене,

      Прошу тебе, прошу уклінно.

      Ф а у с т

      Та ще хвилиночку пожди,

      Скажи мені хорошу казку!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та це ми встигнемо завжди.

      Пусти мене, зроби цю ласку!

      Ф а у с т

      Чи я шукав тебе, скажи?

      Ти ж сам попавсь мені на щастя.

      Хто чорта вловить, то держи,

      Хтозна, чи ще коли впіймати вдасться.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Гаразд, на все я пристаю,

      Як хочеш, я лишусь з тобою,

      Але дозволь фантазію твою

      Потішити мого мистецтва грою.

      Ф а у с т

      Роби що хоч, але гляди,

      Щоб не було в тій грі нуди.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Твої чуття за цю часину

      Зазнають більше втіх, мій сину,

      Ніж в цілий рік сіреньких днів.

      Ти вбачиш любосну картину,

      Ти вчуєш духів ніжний спів, —

      І це не буде лиш маною:

      Відчуєш ти амброзій пах

      І смак нектару на

26

А! Ти злякався пентаграми… – Пентаграма, або пентальфа – стародавній містичний знак у формі п’ятикутної зірки.