Кімната чудес. Жульєн Сандрель

характеристики, звичайно, щоправда, твій термін придатності, як на мене, добіг кінця, це між нами, га-га. Жартую, адже ти в курсі: я від тебе шаленію, наймиліша МІЛФ9 із тих, що я знаю. Пожартували й годі, на нас чекають, знімай штани – зараз хтось когось відпердолить, га-га.

      Не переймайся, Ж.П., я не ображаюся на тебе, але вже упродовж двох років записую на свій iPhone всі милі слівця, що ти й подібні до тебе типи відпускають на мою адресу або на адресу інших жінок. Адже я не вчора народилася.

      Разом із Ж.П. ми рушили ліфтом на восьмий поверх. Кожна людина, яку ми перестрівали, для годиться бажала нам триматися. Пан великий бос – гроза нашої спілки, ба більше, її легенда. Залізна рука в залізній рукавиці, як кажуть його колеги ГВД10 з КАК 4011, мерзотний поганець, на думку співробітників-поляків з «Гегемонії» (їхні заводи недавно позакривали), великий начальник, зовсім незнайомий широкому загалу, й водночас напівбог у фінансовій царині, тож його слід поважати, а головне – з ним не можна сперечатися. Інакше можна наразитися на громи й блискавиці диктатора сучасності.

      Утім, я ніколи не боялася його, бо все ще пригадую уроки власної матері. Вона завжди казала, що людину, якій вдалося справити на мене враження, треба уявляти в смішній ситуації, а не створювати з неї культ особистості. «Хоч би ким вона була, хоч яка впливова чи пихата була ця особа, просто уяви, як вона сидить собі в туалеті, й усе стане на свої місця в твоїй голові, донечко: це ж така сама людина, як і всі решта, адже вона має такі самі життєві потреби, а також такі самі права й обов’язки, що й усі інші, тож не забувай про це».

      За десять хвилин ми прослизнули у конференц-зал. Зо тридцять осіб сиділи з траурними мінами. Зрештою, це так природно: ми обговорюємо косметику, тема дуже серйозна. На подібних зборах завжди присутня ціла юрба статистів, які лише вдають, що слухають, а насправді відповідають на електронні листи або роблять вправи з онлайн-курсів у своїх ноутбуках. Вони ніколи не втручаються, але завжди згідні з великим босом, а їхній натхненний вигляд свідчить про цілковиту підтримку шефа під час його промови. Якщо виступає жінка, вважається гарним тоном, щоб вона була одягнена в коротеньку спідницю, носила туфлі на високих підборах, а в макіяжі використовувала продукти рідної компанії: туш «Мільярди вій», помаду «Суперчервона», тіні для повік «Вінтажний Шик», лак для нігтів відтінку фуксії «Свято в Нью-Йорку», лімітований випуск. Необхідний мінімум.

      Пан великий бос полюбляє жарти щодо наших клієнток (він поблажливо називає їх «Мадам Мішю»12), а також щодо рекламних моделей з нашої фірми, яких охоче порівнює з курками, крім того, вимагає від нас, аби ми звільняли їх за перших проявів вікових змін; він також кепкує з працівників заводів, які нібито б’ють байдики, з чорноробів, що мали б бути щасливими лише з того, що мають бодай якусь роботу, та й узагалі, на його думку, їх треба міняти на азіатів, бо вони примудряються витрачати на життя лише один євро на день; глузував із керівничок маркетингу, що вставляють, ні сіло ні впало, англійські слова, коли їм бракує

9

Mother I’d Like to Fuck (англ.) мілф – зрілі жінки, яким подобаються набагато молодші чоловіки (приміт. автора).

10

Головні виконавчі директори.

11

Індекс САС 40, індекс паризької фондової біржі.

12

Так у Франції часто називають пересічну, середньостатистичну жінку.