Долаючи тишу. Жіночі історії війни. Марта Гавришко

За пару секунд розвернулися, узяли попід руки і вивели з хати. Повезли до Заздрости32. Кинули до холодного льоху, де не було можливості сісти. Там привели на очну ставку одного підпільника. Далі повезли до Струсова. Допити проводили зазвичай уночі. Питали, із ким маю зв’язки, куди я ходила, хто мій провідник. Свідчили проти мене двоє осіб. Від суду врятувало хіба те, що мій наречений служив у Червоній армії, пройшов війну, був поранений, мав нагороди.

      

      Соломія Венгер

      У ніч перед празником на святого Юра повстанці постригли шістьох дівчат за те, що коли гарнізон стояв у селі, то вони вистоювали із солдатами, сміялися. Одразу «запалило» по людях, дізналися в іншому селі. То дівчата вже нікуди не ходили, ні до церкви, ні на вечорниці, бо стидалися. Ганна мала бути за світилку на весіллі, але не йшла, лежала в садку біля хати, казала, що її дуже болить голова, плакала і повторювала, що не винна. Мариська, яку також постригли, була вагітна від якогось москаля, але всім брехала, що то дитина від брата підпільника «Жари». Потім віддалася за старого чоловіка і виїхала з ним до Стрия. Коли її немовля померло, утекла від старого. Він приїздив у село і випитував про неї. Вийшла заміж за молодого Гриця, нашого богатківського хлопця.

      Одного дня в нашу хату прийшли більшовики зі зрадником «Бурлакою». Забрали мене до сільської ради. Там уже було багато дівчат із довколишніх сіл. Тримали нас усю ніч. Зранку повели мене на допит до сусідньої хати. Сидів за столом молодий офіцер і почав розпитувати про різне. А «Бурлака» лежав на ліжку. Почув, що я відпираюся, ніби його не знаю і каже: «Зараз тобі кропнемо пару біяків33 – одразу все згадаєш». Слідчий наказав мені роздягнутися. Так і зробила. «Бурлаці» сказав вийти. Тоді мене питає, чи я вагітна. Підтверджую його здогад. Каже мені, що його жінка теж вагітна і радить: «Дайте собі спокій із тими бандерівцями, бо посадимо вас у тюрму і там народите дитину, що з нею буде?» Відказую, що ніде не ходжу. Нікого не знаю. На другий день повезли мене до сестри на хутір, щоб я показала криївку. Не знайшли нічого. Більше мене не чіпали.

      Улітку 1947 року востаннє бачила брата Михайла. Прийшов до нашої із чоловіком хати в Богатківцях. Був не сам, із другом Богданом на псевдо «Яр». Казав, що сидів із ним у тростині весь день, а ніхто із села їсти не виніс. Пригостила їх дріжджовими паляницями. Брат ще побув трохи. Погуцкав малого Богдана34 і пішов. Через пару місяців ми отримали страшну звістку – брат загинув. Стало сумно, усе стихло.

      10

      Молодіжна гілка Організації українських націоналістів.

      11

      Поляків.

      12

      Голову сільської ради.

      13

      Магазин.

      14

      Продуктовий податок.

      15

      Молотити зерно.

      16

      Застаріла одиниця вимірювання площі земельних наділів.

      17

      Від нім. Bauer – фермер, селянин.

      18

      Служба