Дарунки. Даніела Стіл

вірю в те, що вона блискуче впорається власними силами. І через неї я маю можливість допомогти людям, яким ніколи не допомагав за життя. Сподіваюся, що цей спадок трохи покращить її невисоку думку про мене як про довершеного егоїста. Я справді був таким, але зараз моє бажання – допомогти їй, а через неї – цим нужденним».

      Тіммі слухала, і на її очі навернулися сльози. Вона ніколи не очікувала цього від батька. Її сестри й мати схвально всміхалися, так само крізь сльози.

      – Не знаю, що й сказати, – пошепки мовила вона, глибоко зворушена отриманим спадком.

      – Ми з твоїм батьком провели деяке розслідування. Сума, яку він заповів тобі, має сповна покрити витрати на придбання будинку, як він зазначив, і все, що необхідно, аби зрушити з місця такий проект.

      А тоді, попереджаючи інших, додав:

      – Тобі він заповів найбільшу частку.

      Усі кивнули, і дівчата не здалися засмученими, хоча Берті помітно напружився. Для нього це здалося завеликою сумою, і він сумнівався, що батько мав іще три такі суми, аби залишити їм порівну, навіть близько.

      – «А Джулієтт, моїй любій доньці, – продовжував Арнольд, – я хочу подарувати трохи часу, хочу, аби вона могла найняти працівників для своєї пекарні, найняти менеджера, щоб узяти відпустку, подорожувати й жити більш насиченим життям, ніж було в неї за останні кілька років. І я залишаю їй достатньо, щоб сплачувати зарплатню персоналу, зробити ремонт у її закладі, розширити його, якщо вона захоче. Але, люба моя Джулієтт, я хочу, аби ти вирвалася зі свого кола й зажила по-справжньому. Ти прекрасна жінка, і ти повинна побачити світ ширшим, ніж бачиш його тепер».

      Він залишив їй гідну суму, хоча значно менше, ніж Тіммі, і вона вдячно схлипнула. Джулієтт ніколи не хотіла й не потребувала великих грошей, і його заповіт здався їй більш ніж щедрим. Вона усміхнулася крізь сльози сестрам і потиснула руку Тіммі, яка сиділа поряд із нею. Джулієтт анітрохи не заздрила старшій сестрі через її спадок – вона б не знала, що робити з такою силою грошей. А якщо Тіммі відкриє притулок для бездомних, навіть невеликий, їй знадобиться значно більше коштів, ніж Джулієтт на ремонт і персонал для своєї пекарні, щоб вона могла від’їздити час від часу. Він добре все розрахував і відміряв їхні частки згідно з їхніми потребами, як і казав Арнольд. Він явно ретельно все обміркував.

      – «Що ж до моєї найменшої красуні Джой, – продовжив Арнольд, – хоч я знаю, що її мати не схвалює її акторської кар’єри, я вірю, що вона має справжній талант, і хотів би бути янголом, який допоможе їй здійснити цю мрію. Я заповідаю їй найняти гідного менеджера – сподіваюся, найкращого в Лос-Анджелесі, який зрушить її кар’єру з мертвої точки, – і знайти кращого агента. Я залишаю їй достатню суму, щоб брати уроки акторської майстерності в найкращого вчителя в Лос-Анджелесі, і достатню, щоб прожити на них два роки, аби вона могла покинути роботу офіціантки й цілком зосередитися на своїй акторській кар’єрі, щоб досягнути успіху, якого вона заслуговує».

      Вони