Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

друка не приступай!

      До нього не приступай без дрючка.

      Не заступай сонця (не перебаранчай величатись).

      Побратались свиня з пастухом (як хто дме губу, щоб до значніших).

      Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом.

      Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.

      Ворона, ворона! і де ти літала, що в царський двір попала.

      Не літай ворона, в чужії хороми.

      Не літать вороні у панські хороми.

      Не дивись високо, бо запорошиш око.

      Не літай зависоко, бо низько впадеш.

      Високо літає, та низько сідає.

      – … летів, а низько сів.

      Як не летіло – та вдарилось!

      Як упав, то й пропав.

      На жито орали, а й гречки нема.

      Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу.

      Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу.

      Нема чоловіка без вади.

      Нема нічого без «але».

      В болоті не без чорта.

      – … в сім'ї не без п'яниці.

      І межи доброю капустотю, буває багато гнилих качанів.

      Є люди, є і людиська.

      Час часові різний – і чоловік чоловіку.

      Народ – як товар у череді: усякі є.

      Де люди, там нуди.

      Кривого дерева в лісі найбільше.

      Хто в болото лізе, того ще й пхнуть.

      Люд вже давно каверзує – з того лихо і плазує.

      Хвалиться

      Той, що хвалиться, то він лучче мається, як той, що не хвалиться.

      Власна хвальба не платить.

      Ледача хвала, сама себе хвалить.

      Хвальба сорочки не дасть.

      Хто ся сам хвалить, той злих сусідів має.

      Хвали чуже, – своє і без похвали добре.

      Погана та дівка, що сама себе хвалить.

      Робота сама за себе скаже.

      Добро само себе хвалить, а зло похвали не гідне.

      Дочку мати хвалила – поки з рук звалила.

      Хороша дочка, як мати хвалить (якби хто з боку похвалив).

      – Чия справа? – Війтова! – А хто судить? – Війт!

      Багатого з хвастливим не розпізнаєш.

      У мене чого-того не купити.

      В нас і без гостей так.

      Мій верх і заткало (моє зверху).

      М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло.

      Тільки пір'я, а м'ясо чуже (хвалиться позиченим).

      Нема ні в кому правди – тільки в мені, і ще в Бозі трошки.

      Тілько людей, що Хома в церкві.

      Умер Хома – й добра нема.

      Хвали мене, губонько, бо як не похвалиш, то я тебе роздеру.

      Про свято держав, та у будень сказав.

      Тебе і на собачій вулиці хвалять.

      Про тебе і в шпиталях шепчуть.

      Тебе і та (свиня) хвалила, що по городі ходила.

      Не одна баба пліт згородила (може дід хоч кілля бив).

      Хвіц – міц, не буде з того ніц.

      Бігає, як курка з яйцем.

      Розносивсь, як чорт з бубном.

      Носиться, як з писаною торбою.

      Носиться, як дурень зі ступою.

      Носиться, як кіт з оселедцем.

      Носиться,