Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться.

      Посади свиню за стіл, вона і ноги на стіл.

      Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.

      Сопе, як ковальський міх.

      Сидить, як чорт на грошах в болоті.

      Як собаці в зуби сунув.

      Як собаці в корито.

      Розпустився, як циганська пуга.

      Рот без заворот.

      І діти звичай знають.

      Пришита тобі шапка на голові? (як хто в шапці).

      Шапка не пришита.

      Скинь шапку – теща глуха буде.

      – … бо Бог у хаті.

      В шапці правди немає.

      І князі бувають у грязі.

      Лихий

      Лихий доброго не любить.

      Як лихий чоловік, то не став і чорта.

      Добрий пес лучший, як злий чоловік.

      У злому зле і сидить.

      Злий чоловік ні Бога не боїться, ні людей не стидається.

      Не бійся чорта, а лихого чоловіка.

      Лихого чоловіка бійся, бо лихий чоловік переможе все.

      Від лихого поли вріж, та втікай.

      Лиха іскра і поле спалить, і сама згине.

      Ледачого не займай, сам себе не вскорбляй.

      Ледачого держати – лучче не мати.

      Від лихої тварі в світі не втечеш.

      Не можеш ся збути, як лихого шеляга.

      Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка.

      Лихий лихом погибає.

      Ледачому всюди зле.

      Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.

      Лукавому суком випре.

      «Де ти, чорте, звик?» – «А в болоті!»

      Де чорт любить? – В болоті!

      На зле не вчи нікого: і сам догадається.

      Лихо коїти.

      Сила злого – два на одного.

      Трудно аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло.

      Не грій гадюки за пазухою.

      – … гадини за пазухою, бо вкусить.

      Гадини ніколи не грій за пазухою; бо як розігрієш, то вкусить.

      Гадюка хоч не вкусить, то засичить.

      Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне.

      Ото злиденних! Руки білі, а сумління чорне.

      Мале щеня, та й те гавкає.

      Не з доброї муки і той (бачу) зліплений.

      Такий злий, аж в роті чорно.

      Добрий собака, аж за кочергу хапається.

      – … аж за коцюбу хапає.

      Та й злюче, як зінське щеня.

      Я його знаю, як лихого шеляга.

      – … як дурний ґрейцар.

      Знають його, як лисого.

      Його всякий знає, як облупленого.

      І пес за ним не виє.

      Йому і муха на заваді.

      Дав Бог, та й чорт не візьме.

      І погляд у нього не людський.

      Хоч сух, та злий дух.

      Е, чоловік! Чорт заволік.

      Є і в тебе блохи, та нікому вигнати.

      Це ще тютя з поливаним носом.

      Зла личина.

      Чуєш, в тобі дідько сидить.

      То баба-Яга, з пекла родом.

      Єгипетська мумія (про злих бабів).

      Єгипетська