Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

паном не братайся.

      – … жінці правди не кажи, а чужої дитини не приймай за свою.

      З великими панами не заходити.

      З панами добре знатись, та не дай Бог цілуватись.

      Панське кохання – гірке горювання.

      Панська ласка до порога.

      – … а поріг переступив, то вже ласку втратив.

      Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися.

      З панами не сідай їсти, з панами і не говори багато: сказав слово, та й мовчи; хто що говорить, ти слухай.

      З панським свого язика не рівняй: бо як довгий, то утнуть, а як короткий, то витягнуть.

      З паном не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть; як короткий, то витягнуть.

      Ніколи з паном не міряйся руками; бо як довгі – відріжуть, а короткі – витягнуть.

      Ліпше з ведмедем борюкатись, ніж з паном рахуватись.

      В панські ворота широко ввійти та вузько вийти.

      Панська прозьба рівно з наказом ходить.

      Пан шапку хоч і здійма, та в шапці правди нема.

      З паном дружи, а за пазухою камінь держи.

      Чеши дідька зрідка.

      Чеши пана зрідка, нехай йде до дідька.

      Не жартуй з медведем, а то він тебе задавить.

      Добрий пан, – тільки тричі в морду дав.

      Пан добрий, як отець, – взяв корову і копець; а пані як мати – казала теля взяти.

      Тоді пани добрі, як сплять.

      Добрий пан: ні б'є, ні лає, та про ніщо не дбає.

      Пан – соломою напхан.

      Жаба свище – пана їсти кличе.

      Жаба на поріг, а пан за стіл.

      Жаба до покою, а кухар з рожною і з мукою.

      Жаба кричить, верещить, а кухар на рожні до кухні її тащить.

      Пани переведуть, що й собака не їстиме. (Про панські приправи).

      Багатське і панське, ніколи не пропаде.

      Панське слово – велике діло?

      Тепле ваше панське слово.

      Що то за пан, що в нього нічого не гниє!

      З бороною – до гною, з милом до греблі, з макогоном – палі бити (ніби так порядкують на панщину йти, бо нема, бач, у пана роботи).

      Не треба роботи, коли й так родить.

      Стрижи пана, як вівцю, на ньому шерсть виросте.

      Хотів для пана, а вийшло для себе погано.

      Пан далеко, а Бог високо.

      До Бога високо, до царя далеко, а ті панки що хотять, те й роблять.

      Не так панки, як підпанки.

      Не так пан, як паничата.

      Стара пані все то шиє – то поре.

      Поздоров, Боже, нашого пана, то все гаразд буде.

      Дивись – пан! А балакає як люди.

      Хоч би тебе, паночку, чорт взяв, то я тобі хліба з медом не дам.

      Будуть пани дутись, аж потріскають.

      Минеться їм це панство.

      Хоч щука вмерла, та зуби не вмруть.

      Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає.

      Пес здохлий не кусає.

      Мужик

      Мужик у землю дивиться, а на сім сажнів бачить.

      Мужик хитрий, як лисиця.

      – … дурний, як ворона, а хитрий, як лис.

      Поки