Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

руку Бог один судить.

      Яких-то у нашого царя людей нема.

      З добрим воєводою князь високого престолу досягне, а з лихим і малого стола збудеться.

      Посел є як осел: носить те, що на нього наложать.

      Посланця не б'ють, не рубають.

      – Що то є політика?

      – Нещирість.

      Чим більші коміри, тим більший пан.

      Благородні – хліба голодні.

      Благородна, як свиня городня (або: Благородний, як кабан городний).

      Зі стільця зіпхнуть (з уряду).

      Не місце чоловіка прикрашує, а чоловік місце.

      Який-такий уряд ліпший, ніж проста служба.

      Доти чоловік добрий, доки його десятником не наставлять.

      Миш у стіжку не згине.

      Військового цапа за хвіст скубни: от тобі й рукавиця.

      Не тикай (не кажи «ти»), бо мене цар ґудзиками обтикав.

      Перша чарка, перша палка (то у службі).

      На двох стільцях сидить.

      Дай, Боже, панувати – на золотих кріслах возсідати.

      Хто має викрути, не піде в рекрути.

      Уже зайців пополохали (хлопці, тікаючи від рекруцтва, розбіглись).

      Пішли зайців пасти (у москалі).

      Від штика спину смика.

      Отаке здоров'я, а подушне дай.

      Сам Бог бачить з неба, що на подушне грошей треба.

      Дай, Боже, тим скляним на здоров'я! (Приніс чоловік податок, а писар подивився у книгу та й каже:

      – За тобою ще недоплата. Ти не віддав.

      – Ні, я віддав.

      – Не віддав! – Але ж віддав! Бачить писар, що не обдурити, та щоб якось викрутитися, каже до писарчука: – А подай мені окуляри! – Надів окуляри, глянув і каже: – Твоя правда, ти віддав! Тоді той чоловік: от спасибі отсим очам, а ті другі хоч би повилазили!)

      Не впрохав нижчого, не впросиш вищого.

      Більший

      Більшому більше й треба.

      Коли мені сліпому курка, то тобі видющому і дві.

      Великому – велика і яма.

      О, широкого поля ягода! Нам не рівня.

      Пішли наші вгору!

      – … по два на мотузок!

      – … з тюрми на шибеницю!

      О! Пішли наші вгору! Тюрма не дурна: без людей не бува.

      Тюрма красна, а чорт їй рад.

      Татова хата (тюрма).

      Велике дерево поволі росте.

      Знай, коза, своє стійло.

      Йди де йдеш, та знай, коза, сідло.

      Знай, кобило, де брикати.

      Знай, хто роком старший.

      Ще молодий на гетьманство.

      Кулик на місці соколинім не буде птичим господарем.

      Чи може сова в сонце дивитися.

      Клекіт орлячий з-під хмари чути.

      Сказав Сенека: «Стій собі здалека, та потакуй».

      Грицю, комісар йде.

      Коли не пиріг, то й не пирожися.

      Коли пиріг, то й пирожися.

      Ігумену діло, а братові зась.

      Що вільно попові, то дякові зась.

      Що вільно панові, то не вільно Йванові.

      Хто старший, то не менший.

      Сук