ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив. СтаВл Зосімов Премудрословскі

це приїжджий, апчхи, з Казахстану, де чуйка.

      – Яка чуйка?

      – Ну, апчхи, долина Чуйська, конопля там росте.

      – А Що сюди приїхав? -спросіл Ідота Клоп.

      – А Що ти приїхав сюди? -ответіл Ідот.

      – Ти що, борзий? Я народився тут.

      – Чи не схожий, а що він сюди приїхав? -показал пальцем на Інцефалопата Пацан.

      – А в лоб? апчхи.– затряс носом і забризкав слонами по кавказки Арутун.

      – Я запитав, Що сюди приїхав?

      – Родаки переїхали. Мені і там не кволо жилося. -прогундел підліток.

      – І що, анашу забути не можеш? Прет?

      – Не розумію про що ви? Кажу ж, срал і долонькою жопу витирав…

      – А що ти такий вульгарний? Чи не кенти ж, все таки з тобою базар, а термін… Десятка світить.. че не смієшся?

      – Як мінімум, апчхи. -добавіл Арутун. -плюс – опір владі.

      Пацан почервонів.

      – А що, в Казахстані, за анашу не саджають? -Оттіла змінив тон.

      – Ну як, взагалі то садять, -потёр ніс Ідот. -но я працював законно.

      – Що, законно? апчхи. -удівілся Арутун.

      – Коноплю збирав? Ай! – Оттіла знову саднув молотком по пальцю того ж.

      – Як це? Щось ти, апчхи, дурь гониш, чмо. -наехал Арутун.

      – Де ти його зловив? -перебіл Клоп. -далеко звідси?

      – Та ні, через будинок, на смітнику. Апчхи, і головне вона там рівно росте, як на грядці.. Ти, посадив, апчхи, собака?

      – Почекай, Арутун,.. а ну-ка подь сюди? -пріказал Клоп.

      Ідот знехотя підійшов.

      – Сідай. -указал Оттіла на поруч стоїть відро і перевернув його, але воно виявилося без дна. Ідот сіл.

      – Витягни руки до мене, долоньками вниз… Ось. А тепер, Арутун, принеси газету.

      – Звідки? апчхи.

      – У дружини запитай..

      – Пісюна, дай газетку! апчхи.

      – Хто? Пісюна?

      – Апчхи, апчхи, апчхи … -покраснел Арутун

      Ідот за сміявся.

      – А ти що іржеш? -Оттіла повернувся до ганку. -Ізольда, принеси сюди папір!

      – Сам візьми! Не у мачухи ріс! -рикнула Ізольда.

      – Іди, візьми. -вполголоса послав єфрейтора Клоп. Арутун через пів години приніс газету, Оттіла вже встиг сто цвяхів вирівняти.

      – Ти що, бля, за смертю ходив? Давай сюди.

      Оттіла взяв газету і розстелив на ковадлі.

      – Три. -пріказал Клоп

      – Чотири. -ответіл в подиві Ідот.

      – Що, чотири?

      – Ну, три – чотири – п'ять…

      – Ти що знущаєшся? плюй в долоні і три, три до дірок. Прати все своє гавно з долоньок.

      – Навіщо?

      – Ти хочеш в районній лабораторії УВС це продемонструвати?

      – Ні.

      – Тоді три тут і швидко.

      Пацан натер швидко кулька з горошину і передав клопів.

      – У? Магёшь! -удівілся Клоп.

      – Відразу відчувається, апчхи, рука професіонала.

      Оттіла горошину загорнув у Золотінка з під сигарет папірцем вгору. І підпалив запальничкою. Папір згоріла і висушила