ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив. СтаВл Зосімов Премудрословскі

Читать онлайн.
Название ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив
Автор произведения СтаВл Зосімов Премудрословскі
Жанр Приключения: прочее
Серия
Издательство Приключения: прочее
Год выпуска 0
isbn 9785449806994



Скачать книгу

і собі. Простягнув. Ті взяли і під курили.

      – Ну, розповідай, як ти законно коноплю косив? -начал Клоп.

      – Хе, може на початку розкажеш, як ти, апчхи, її законно посадив? -добавіл Арутун.

      – Як, хе. -прікололся Ідот. -на тракторі.

      – Що ти гониш, салага? -взбушевался Арутун. -На тракторі, во, чеше. Сядеш, падло! Довічно!!!

      – Так сядь, ти, а то стоїш як каланча. Он, на ганок сядь. -предложіл Клоп єфрейтора.

      – Коротше, прикол був на практиці. -начал Ідот.

      – А ким ти вчився? -спросіл Клоп.

      – Так на тракториста-машиніста широкого профілю. Ну і послали на плани, коноплю прибирати для мотузок. Брезент для ваших уазіков з конопляних мотузок шиють.

      – Ось як? -удівілся Оттіла. -і що?

      – Ну, мене посадили на машину з прибирання конопель.

      – А що і така є? -спросіл Клоп.

      – Так. -подтверділ Інцефалопат.

      – А ти звідки знаєш? -удівілся Клоп.

      – Я ж в молодості, апчхи, -начал Арутун, але Ідот продовжив:

      – … наркоманом був.

      – Заткнись, щеня! -возбуділся Арутун. -доіграешься, апчхи, сядеш на довго.

      – Заспокойся, Арутун. -заулибался Клоп. -продолжай.

      – Ну, в молодості я на Кавказі жив і навчався в шаразі і у нас предмет був – сільгосп техніка називався. Ось, і ми перейшли машину з прибирання конопель. Вона, апчхи, чіпляється до Білорусові або МТЗ-40. Вооот, апчхи.

      – І що далі? -обратілся до пацану.

      – Ну, їжу в сходах.. -продолжіл Ідот.

      – Як це? -спросіл Клоп.

      – Так як комбайни, апчхи, один за одним, -поясніл Інцефалопат. -только у нас загін, а у, апчхи, них – сходи.

      – Зрозуміло. І що далі?

      – Ну, їжу. -начал Ідот.

      – Накурився відразу. -добавіл Клоп.

      – Що, апчхи, конопель ж море. -прікололся Арутун.

      – Ні, начальник, нас до трактора уазик довозив з дільничним і медсестрою. Баш з ранетку можна було пронести, а більше – ні. Лікарка постійно тиск смеряет. Вікон ж немає на тракторі, спека, тільки дах і вітер, як з печі і кайф гуляє. За чотири години зміни так на дихається, що і палити не треба. Адже знаходишся в ній самій. Ось. А по полях біля дороги між п'ятаками, на джипі казахи ловлять трактора і під'їхавши, кричать: «Барабан відкривай. Так.», А не відкриєш – вб'ють. Ось і підкоряєшся. Очищаєш барабанні лопаті від напилення пилу, а пил – це Галімий гашиш. Вони за це кидають в кабіну бакси і звалюють. До п'яти кілограм тягнуло ваги, прикинь, пент!? Сірникова головка трьох годин на п'ять накриває. Ось це тема.

      – І що так мало, і трьох? -поінтересовался синок Ізя, який нишком підслуховував. -попробовать б.

      – А ну в будинок відригнув, шмаркач. Чи не бачиш, я веду допит?

      – Нехай послухає, це ж законно і повчально -заступілась мати, яка так само гріла вухо. -Що далі, Йдучи?

      – Ну, коротше, їжу, кайф літає і мене накрило, а я не втирав, тільки повітря нюхав. І дивлюся, напарник спереду їде і як вискочить з трактора і бігти в сторону,