Olya_#2. Володимир Худенко

через голову і відштовхнулась уже від тої брили.

РІЗКА ВТРАТА ЗАРЯДУОптимізація живлення…

      Далі вона ухопилась за якийсь ребристий виступ однією рукою, підтягнулась, відштовхнулась іще…

      Оце так пластика, оце так гнучкість, координація!.. А Оля-бо думала, що володіє всіма можливостями свого модифікованого корпорацією тіла… Що таке її оті ледь не щоденні гімнастичні забавки в порівнянні з оцими викрутасами!..

Встановлення шифрованого з’єднання…Моніторинг прийому…Діагностика…

      Із потоку даних виплила нова іконка, і Оля почула різкуватий оклик Кайла:

      – Мартінес, біс тебе забери!..

      – Я тут, сер! – одгукнулась десантниця. – Ми обидві тут…

      – Олю, ви як?

      – Нормально, сер… Кайле, – Оля задумливо поморщилась. – Слухайте, що в дідька відбувається?…

      – Не зараз, потім, – різко одрізав він. – Я вже поруч із вами, зовсім поруч… Тут… Та ну не матір твою… Мартінес!

      У цю хвилю щось відбулось. Мартінес тільки-но відштовхнулась від чергової опори і стрімко полетіла геть в інший бік, ударилась спиною об щось, тоді головою… ОЛИНОЮ спиною і ОЛИНОЮ головою!.. Індикація знов поплила, скаламутилась у товщі води і талого льоду.

ГРАВІТАЦІЯ НЕСТАБІЛЬНАНалаштування наколінників…Заряд – 42%

      – Чорт… розгерметизація, – пирхнула Мартінес. – Ця бляшанка урешті тріснула! Та що за напасть?…

      Вона нарешті вловила потрібний ритм і почала чіплятись за виступи, тим самим коректуючи свій карколомний політ крізь пруття та штирі… Проте її (тобто Олю) стрімко кудись несло!

      – Ти летиш на цунамі! – гримнув Кайл.

      – Я бачу, сер, – одгукнулась Мартінес.

      По забралу пропливли якісь схеми і мапи, незрозумілі позначки…

      – О, отут! – верескнула вона. – Спробую вскочити до венули, тутечки є кластер…

      – Добре, я вас веду, виконуй.

      Сержант різко розвернулась і шмигнула в плетиво понівеченого пруття, чи що то воно таке було… Вона шмигала між уламків подібно до граційної рибини чи вертливої змії, скручувалась, звивалася, пролазила в такі вузькі отвори, що годі й мріяти, ухилялась од кристаликів лиховісного інію…

      Мутно-зелений, водяний і льодяний світ тільки й мотався перед Олиним взором уперемішку з пульсуючою індикацією, і вона врешті перестала щось у ньому розрізняти, окрім коротких полисків штучної мускулатури на своєму скафандрі – малинових, янтарних, голубих…

      Ну чиста тобі люмінесцентна риба!..

      Серед мертвої талої води.

      6

      Венулами в просторіччі йменувались численні канали, секції та перемички між шинами гомеостазу корабля. Зазвичай вони мали подвійне або й потрійне призначення – всередині каналу з однієї секції судна до іншої безперервним щільним потоком транспортувались електроліти і мулька, живильні суміші біогелю та концентрована бурда корозійної пасти яких тільки хочеш марок, відпрацьована органіка, фризи, утилітарний туман сервісних мотів і мутна димка імунних систем… А по напівпрозорих