Киноповесть (киносценарий, предназначенный для чтения) отсылает читателя к бурным и трагическим временам Гетманщины XVII века, исполнена библейских, апокалиптических мотивов, мистики, и в то же время убедительно воспроизводит исторические реалии, детали быта украинской глубинки времен борьбы Ивана Мазепы за гетманскую булаву. Книга рассчитана на широкий круг читателей.
У гостросюжетному романі в жанрі «фантастичний вестерн» дія відбувається на американському Дикому Заході далекого майбутнього. Читач зустріне як нових, так і уже знайомих йому за серією «OLYA» героїв. Чи вдасться їм усім подолати суворі виклики негостинного фронтиру?.. Читайте й дізнаєтесь!
У новому романі автор розмірковує над багатьма проблемами, важливість і хвороботворність яких сьогодні тільки починає усвідомлювати людство: людина і корпорації-гіганти, людина і реклама, людина і віртуальна дійсність. Дія твору відбувається у віддаленому майбутньому, коли технології вже дійшли такого рівня, що енергоресурси поповнюються за рахунок віддалених зірок, планети можуть бути пристосовані до потреб землян, людина вільно обирає параметри свого тіла і навіть може стати безсмертною… Але чи всі земляни щасливі від того? Чи лише обрані? Чи вирішені в тому осяйному майбутньому проблеми нашого 21-го століття: людина і війна, людина і жадоба наживи, людина і природа? Чи позбавилась людина, вдосконалюючись, від заздрості, ревності, підступності, жорстокості? А кохання? Невже воно перетворилося на яскраве миготіння реклами? Чи може, воно, як і тисячоліття до того, рятує, надихає, ушляхетнює думки і вчинки? Гострий сюжет, яскраві постаті героїв та їхні карколомні пригоди, калейдоскопічне тло створеного автором феєричного світу – то все лише засіб, щоб замислитись над сьогоднішнім буттям.
Дія роману відбувається наприкінці 1990-х років. Межа тисячоліть відображається у людських долях низкою подій – як малозначущих, здавалось би, обмежених вузьким родинним колом, так і епохальних, усесвітніх. Важко осягти масштаб і значущість того, що відбувається, спостерігаючи за подіями очима звичайної людини. Однак, що не відбувалося б у країні, у світі, для багатьох лишаються найголовнішими одвічні людські цінності: кохання, родинність, спадкоємність поколінь. Книга розрахована на широке коло читачів.
Повість створена у жанрі історико-містичного фентезі – це вампірська проза. Історичним тлом для книги є осада Чигирина у 1677 році. Читач зустрінеться з героями, що обстоюють людські цінності – кохання, дружбу, родинні почуття – у світі, де відбувається двобій між Світлом і Темрявою. На читача також чекає зустріч із персонажами народної демонології – упирями, вовкулаками, потерчатами, русалками, польовиками, лісовиками.
Цього разу конотопський маестро містики і хоррору Володимир Худенко звертається до історичної тематики. Упирі та інша нечиста сила, виявляється, триста-п’ятсот років тому були активнішими, так би мовити, в суспільному житті Європи і решти країн зокрема. Величезна армія справжніх кровожерів із заходу йде захоплювати людський світ. І це не якась там хаотична юрба. Це вишколена регулярна армія упирів. І ніщо і ніхто не може чинити їй опір. Ніхто, крім козака Хведька. Та чи по силам одному, хай навіть характернику, протистояти цій навалі?
Уже відомий нашому читачеві молодий письменник із Конотопу Володимир Худенко написав нову цікаву і захоплюючу книжку «Хурделиця». Хурделиця, заметіль, сніг і холод – це не просто штучний антураж задля якоїсь додаткової реалістичності. Тут і своєрідні дійові особи, і навіть певні знаки-символи. Символи того, що відбувається в книжці, і тієї майбутньої долі, що уготована не тільки для мешканців невеличкого села в Сумській області, а й для усього людства. Письменник майстерно тримає інтригу, тож читачі перебуватимуть у постійній напрузі. А на додачу їх очікує подвійна несподіванка. Повірте, про таке ви навіть і не думали.
Книга молодого талановитого українського автора, що написана одразу в кількох жанрах: від постапокаліптичній фантастики і до історико-містичного фентезі. Людство – далеко не перші жителі нашого світу, які створили власну цивілізацію і вважали себе єдиними господарями тут. Багато-багато років тому … Краще так, дуже багато років тому тут, на нашій Землі вже існувала могутня цивілізація джинів і джиній. Але загордилися вони і стали вважати себе могутнішими за самого Аллаха. За що весь їхній світ був зруйнований і знищений. І лише деякі з наймогутніших джинів і джиній вціліли, але були заточені за свої гріхи навіки в містичні судини. Проте не чари, владу або вічне виконання бажання принесуть вони своїм визволителям. А тільки смерть. Жахливу, нелюдську смерть. Чи зупинить таке знання самозакоханих людей сучасності? І що може стати навіть гірше смерті для таких засліплених?
Роман-притча, роман-застереження. Жорстока, але чесна антиутопія молодого українського автора. Людство занадто довго перебувало в полоні власного самообману про своє безумовне лідерство і панування на Землі. А що, коли люди, з усіма своїми науковими і технологічними досягненнями, з усіма своїми ідеями про прогрес і підкорення Космосу – всього лишень кормова база майбутніх прийдешніх Патріархів? Кормова база, яка чомусь почала вважати себе чимось більшим? І чого будуть коштувати всі досягнення людства, коли прийдуть справжні господарі? Чи зможе людина довести всім, і перш за все – самому собі, що він щось інше, щось більш значне? Щось значне чи навіть хтось значний?
Складно визначити жанр цієї книги молодого українського автора. Вона починається як своєрідний інформаційним калейдоскоп, стрічка новин, якщо так завгодно, де вже начебто присутні всі ознаки роману-катастрофи з елементами соціальної фантастики і навіть політичної сатири. Де сьогоднішня реальність швидко змінюється іншою. Не такою, до якою ми звикли. І буквально через кілька сторінок стає зрозуміло: у нас в руках добротно і майстерно написаний хоррор. Жанр, яким поки не дуже розпещений наш вітчизняний читач. Величезний плюс цього твору – атмосфера суцільної причетності до подій, яку майстерно створює автор. Тут не буде місця рятівній думці, яка завжди приходить на виручку при читанні перекладних творів цього напрямку, щось на кшталт «все одно це не у нас, боятися нема чого». Тепер є чого боятися – під прицілом цілої армії майже незламних вампірів, «женців», виявляється і весь світ взагалі, і Україна зокрема. Це не той кінофестивальний Дракула з голлівудськими спецефектами. Це крижаний жах, який раптом виявився повсякденною реальністю, коли вампірами виявляться ті, кого ти знав і любив. Що може протиставити цьому натиску людство, або, вірніше, те, що від людства залишилося? І для кого настане завтра на планеті Земля?