Дон Жуан. Джордж Гордон Байрон

Читать онлайн.
Название Дон Жуан
Автор произведения Джордж Гордон Байрон
Жанр Зарубежные стихи
Серия Шкільна бібліотека української та світової літератури
Издательство Зарубежные стихи
Год выпуска 1824
isbn 978-966-03-7996-1



Скачать книгу

коли б віддав його до школи,

      де чортеня не шкодило б ніколи.

26

      Жили вони, неначе два шакали,

      і навіть не розлучення тоді,

      лиш смерті одне одному жадали.

      Але, як люди світські, і в біді

      помітити нагоди не давали,

      що вже це не недавні молоді.

      Та запалало враз, як на жаровні,

      і вирвалося полум’я назовні.

2767

      Донна Інеса скликала раптово

      до себе цілий натовп лікарів,

      щоб ствердили законно й науково,

      що в чоловіка розум помутнів.

      Коли ж їй не повірили на слово

      і зажадали фактів, а не слів,

      то мовила, на мученицю схожа:

      «Моя вимога – тільки воля Божа!»

28

      Був записник до того ж у Інеси

      з реєстром чоловікових гріхів —

      там зберігались прізвища й адреси

      жінок, яким Хосе благоволив.

      Її святі подружні інтереси

      весь вищий світ обстояти хотів —

      хто речником зробився, хто суддею:

      всі зайнялися справою цією.

29

      Всі твердили: та гляньте їй у вічі!

      Та це ж спартанка! Отже, як вони,

      простити вправі зради чоловічі

      лише, якщо він вернеться з війни.

      Не раз була присутня і не двічі,

      коли його ганьбили ці пани,

      і всі кричали в захваті про неї:

      «Яка душа у жінки оцієї!»

30

      Байдужість наших друзів у хвилини,

      коли прокльони сиплються на нас,

      я думаю, вважати ми й повинні

      сугубо філософською якраз.

      Приємно зберегти чуття невинні

      та бажане здійснити водночас!

      Виходить, що прокльони ті законні,

      якщо не ми мстимося, а сторонні.

31

      Тому, коли наклепник до недавніх

      ще додає і наклепів нових,

      нічого неприродного нема в них.

      Брехня – звичайний засіб задля тих,

      хто має втіху в брехнях безугавних

      і в доданні новіших до старих.

      Вони і не здогадуються навіть,

      що наклеп нас прикрашує і славить.

32

      Отож їх доброзичники мирили

      і дальні, і близькі до них колись.

      Старалися і родичі щосили,

      але мети й вони не домоглись.

      Хтось був за те, аби їх розлучили,

      хтось, навпаки, аби вони зійшлись.

      Коли ж уже погодились експерти,

      враз дон Хосе додумався померти.

33

      Ця прикра й несподівана подія

      і друзів спантеличила, й Інес,

      бо, як від них довідався тоді я,

      зірвався найцікавіший процес.

      Адже була розважитись надія,

      а привід враз розвіявся і щез!

      І на мерця, який вчинив погано,

      посипалися докори й догани.

34

      Небіжчик обійшовся без покари,

      але було поховано тоді

      так само й адвокатські гонорари,

      і прецікаві виступи в суді.

      Коханки роздаровували чари —

      одна попові, ще одна судді,

      а лікарі казали, що



<p>67</p>

Тут і в кількох наступних строфах – натяки на родинну драму самого Байрона.