Архе: Монолог, який усе ще триває. Любко Дереш

Читать онлайн.
Название Архе: Монолог, який усе ще триває
Автор произведения Любко Дереш
Жанр Контркультура
Серия
Издательство Контркультура
Год выпуска 2004
isbn 978-966-03-7787-5



Скачать книгу

легко ціпеніє й виходить у видження плазми без допомоги крапель.

      Якщо ж нав’язливі симптоми «втраченої пам’яті про головне» запустити без нагляду, людину сковує в’ялотекуча меланхолія, виробляється відраза до «плазми», а досвід закрапування безповоротно губиться.

3

      Терезка погладила себе по животу. З невідомих науці причин матка почала гудіти на тиждень швидше. «Сходити в аптеку», – відмітила в думках вона, заодно пригадавши, що сьогодні збиралася помити голову.

      Терезка поставила грітися баняк з водою. З незачиненого вікна до лампи налетів цілий виводок нічних метеликів та комарів. Терезка розтягнула невдало припалену від газового пальника цигарку й задумалася, навіщо Антон підкинув їй свої папери. Чи справді вона не пригадує той момент, коли взяла на себе відповідальність за їх збереження? Звідки в нього міг узятися «Антицентр», ще й, судячи з почерку, оригінал?

      3-під сумбурних подій пережитого вечора вчувалося холодне сяйво «плазми». Недарма все-таки ходили чутки, начебто «архе» торкається не тільки внутрішнього світу, але й зовнішнього. Воно сплавлює межі між першим і другим так зухвало, що багато археманів поплатилися за любов до такої дифузії повним розчиненням у середовищі. Справжній ембієнт. Сторонньому важко робити висновки, наскільки жахливим чи прекрасним є подібний досвід, але достеменним є одне: деякі люди справді губилися. Крапали очі й зникали саме в ту секунду, коли від них відводили погляд.

      Терезка принесла на кухню, яка вже сповнилася гарячої пари з неприкритого покришкою баняка, Антонові папери.

      Листок, списаний чиїмось гострим, нерозбірливим почерком Лжеевкліда, починався так:

      Хто б міг припустити: геометрія.

      Хто б подумав: геометрія. Ця, здавалося б, найлояльніша наука всіх часів і режимів, дисципліна, яку не можна було запідозрити у жодній змові, жодному непослуху.

      Хто повірив би: геометрія!

      Геометрія – це Вірус. Геометрія – це код. Але код веде тільки вглиб себе.

      Мої підозри видаються неймовірними навіть для самого себе, але вони НЕСПРОСТОВНІ, і я не можу відкинути їх просто так. Геометрія – НЕЗАПЕРЕЧНИЙ доказ їх невловимої присутності. Вони настільки впевнені у своїй нездоланності, що зуміли підкорити людство чимось таким очевидним як геометрія. Питання:

      ХТО ВОНИ?

      позаземний інтелект вбудувався в людську свідомість, познайомивши нас із тепер такими близькими колами, прямокутниками, трикутниками тощо. Дивує: чому людство досі не збагнуло, що всі ті трикутники та паралелограми – це щупальця чужорідної свідомості?

      Невже це почалось із писемністю? Невже ті істоти були ЗАМІСТЬ НАС уже тоді? Можливо, нас почали контролювати відтоді, як мавпоподібний Адам намалював перший символ?

      З кожною перегорнутою сторінкою Терезку нудило чимраз більше; так, як, мабуть, нудить старі годинники, коли закінчується завід і пружина здавлює коліщатка. Вона гортала