Любко Дереш (народився 1984 р.) – одна з найпомітніших і найоригінальніших постатей нової української літератури. Його твори – більш ніж суперечливі. Когось вони кидають у захват, інших примушують зсувати брови і говорити про «падіння морально-етичних цінностей». У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Дереша «Культ» та «Поклоніння ящірці». Якщо ви літературний критик або знаний літературознавець, НЕ ПІДХОДЬТЕ БЛИЗЬКО ДО ЦІЄЇ КНИЖКИ! Інакше, якщо ви все ж таки наважитеся її прочитати, вам вночі насняться кошмари, а зранку ви зрозумієте, що настав час міняти професію. Бо Любко Дереш та його «Архе» – це талант, помножений на нестримне почуття гумору, який зведено у ступінь повної відсутності стереотипів. Усім іншим радимо – ЧИТАЙТЕ «Архе». Тому що це не просто модно, це те, що захоплює і не відпускає…
Любко Дереш (народився 1984 р.) – одна з найпомітніших і найоригінальніших постатей нової української літератури. Його твори – більш ніж суперечливі. Когось вони кидають у захват, інших примушують зсувати брови і говорити про «падіння морально-етичних цінностей». У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Дереша «Культ» та «Архе». Що це? Що це за книжка? Це детектив? Так, тут є: жага вбивства, намагання вбивства, плани вбивства і, власне, саме вбивство. Але це НЕ детектив. Це молодіжна проза для неформалів? Так, тут є: секс, наркотики, музика, панк, андеграунд – все, що потрібно молодому неформалу. Але це НЕ молодіжна проза для неформалів. Це роман про конфлікт поколінь? Так, тут є: непорозуміння між дорослими і підлітками, небажання жити так, як живуть батьки. Але це НЕ роман про конфлікт поколінь. Що ж це таке? Ми могли б вам розказати, але краще дізнайтесь самі. Любко Дереш, «Поклоніння ящірці» – це ТЕ, що потрібно читати…
Любко Дереш (народився 1984 р.) – одна з найпомітніших і найоригінальніших постатей нової української літератури. Твори Дереша – більш ніж суперечливі. Когось вони кидають у захват, інших примушують зсувати брови і говорити про «падіння морально-етичних цінностей». У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Дереша «Архе» та «Поклоніння ящірці». «Культ» (2001) – перший роман молодого автора, який одразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Молодіжний побут, стосунки, сленг, ризиковані й смішні іграшки тинейджерів, їхні спроби за будь-яку ціну потрапити «по той бік реальності» – все це Дереш й одна з найкращих його книжок, що стала своєрідним підсумком літературних пошуків 90-х років ХХ століття.
Роман «Немного тьмы» рассказывает о совершенно фантасмагорическом событии – фестивале самоубийц в Карпатах, правда, неудавшихся самоубийц. Люди, приехавшие на этот фестиваль, абсолютно не похожи друг на друга, но их объединяет страстное желание что-то понять в своей жизни: в прошлом, настоящем и, конечно, будущем. Ибо если этого не произойдет, то и будущего не будет.
Ці історії – проза мандрів. Мандрів у пошуках себе. Бо, коли одного разу ти розумієш, що все, чим володів дотепер (чи то воно володіло тобою), більше не має сенсу, час вирушати у подорож. Що чекає на тебе в пункті призначення? Перетворення? Чи зустріч зі своїм невідомим, проте справжнім «я», що раз у раз намагається дати знак про своє існування і, врешті, приречене бути почутим?
Звичайний підліток Петрик П’яточкін раптом отримує надзвичайний подарунок долі – феноменальну пам’ять. Та цей несподіваний дар підкидає хлопцю небезпечні сюрпризи, парадоксальні відкриття й дивовижні одкровення.
Геніальний композитор Яків дістає незвичну пропозицію: написати симфонію до Євро-2012. Замовники – таємничі темні отці. Невже він створюватиме музичний пролог до апокаліпсиса? Рідна домівка стає для нього мистецькою в’язницею. І навіть попри постійну присутність у його житті чотирьох жінок-муз жодна нота не лунає в голові Якова. Щоб віднайти потрібні звуки, йому доведеться зіграти на найпотаємніших струнах душі, а може, вмерти й відродитися знову…
О новой книге Любко Дереша «Голова Якова» интереснее говорить не в контексте эволюции Дерешевого письма, а в контексте эволюции самого Дереша. «Чудо-ребенок» новейшей украинской литературы, быстро получив известность и популярность не только среди отечественных, но и среди зарубежных читателей (книги молодого автора переведены и изданы на многих языках), вскоре исчез из топов литературных дискуссий и окололитературных тусовок. Роман Дереша – идеологичен, пусть даже идеологию эту понимает и исповедует только один человек – сам автор. При этом книга перенасыщена и общедоступными, можно сказать – трендовыми идеологемами. Здесь и так называемая «новая религиозность», и хипстерство, и опыт всяческих новейших «тренингов», и еще черт знает что. Все вместе это составляет для автора тот гумус, из которого в итоге должны прорасти его, автора, индивидуальная идеология, и частная, едва ли не субстанциальная религиозность. А нам, читателям, остаются рискованные путешествия по этим дремучим джунглям солипсической целлюлозы.
«Намерение!» – это новый роман Любко Дереша. Он вышел в 2006 году и в Европе был издан огромными тиражами. На русском языке публикуется впервые. …У простого сельского мальчишки с мультяшным именем Петя Пяточкин внезапно обнаруживается невероятный дар – феноменальная память. Со временем привыкнув к этому дару, он начинает понимать, что дано это ему не просто для забавы, а для… А, собственно, для чего? Для того, чтобы выйти на качественно новый, высший уровень своего существования как личности? Для того, чтобы уметь находиться одновременно в параллельных мирах? Для того, чтобы выбрать собственный путь, который он должен пройти непременно один, и завершить его? Или все же не завершить?..
Улітку на далекій полонині Шипіт у Карпатах відбувається молодіжний з’їзд неформалів. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби організувати фестиваль у фестивалі – зустріч самогубців. Упродовж двох днів збираються шестеро майбутніх мерців: юна мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування, розчарований молодий програміст і Гер – панк та алхімік з глибокою душевною травмою. Незрозумілі, несподівані події, герої-неформали, танці навколо вогнища, сеанси «шаманотерапії» не залишають часу на роздуми, вони спадають на всіх без винятку «самогубців», призводячи до драматичного фіналу. Обережно! Ненормативна лексика!