Не озирайся і мовчи. Макс Кідрук

Читать онлайн.
Название Не озирайся і мовчи
Автор произведения Макс Кідрук
Жанр Триллеры
Серия
Издательство Триллеры
Год выпуска 2017
isbn 978-617-12-4077-3, 978-617-12-4076-6, 978-617-12-3865-7



Скачать книгу

змиритися з думкою, що така мила білявка пішла з життя через того примата.

      – Напевно, так, – відповіла Соня, – там ще не все зрозуміло. Зараз у поліції вивчають їхню переписку, проте вони зустрічалися, це однозначно. Марта говорить, що в них навіть дійшло до сексу.

      Маркова щелепа відвисла.

      – Центнер її зґвалтував?

      – Ні! – Соня аж підскочила на місці. – Господи! Дурень! Дослухай. У них дійшло до сексу, вони роздяглися, а потім Гришина побачила його член і злякалася. – Марк знову роззявив рота, постояв кілька секунд із роззявленим, після чого стулив, нічого не запитавши. Дівчина придушила недоречну посмішку. – Ну, ти зрозумів, це ж Центнер. І Гришина. Уявив? Вона не члена злякалася, вона злякалася, що буде боляче, і втекла. Після того Центнер почав її гнобити, писав у приват бридоту всяку, писав, що вона товста корова та що він усім про це розкаже.

      – Він дебіл, – серйозно констатував Марк.

      – Та це й без того зрозуміло, – погодилася Соня.

      Марк пригадав кругле Юлине обличчя.

      – І вона не товста!

      – Ну, це дуже відносно. Вона, може, й думала, що не товста, проте коли хлопець каже тобі в обличчя, що ти товста корова, то…

      – Але хіба це причина для того, щоб покінчити з життям?

      – Це не все. Гришина згодом передумала та спробувала помиритися. Запропонувала Центнеру спробувати ще раз. Пообіцяла, що зробить усе, як він хоче. А він із неї посміявся, і почав мутити з Терлецькою.

      Маркові здалося, наче хтось узявся підпалювати запальничкою нервові закінчення внизу живота. Він відвів погляд, потім скоса зиркнув на Соню, намагаючись вловити, чи зауважує вона біль і розчарування на його обличчі. Дівчина зберігала спокій, вдаючи, що не помічає Маркової раптової блідості.

      – І що? – витиснув хлопець.

      – Вони не по-справжньому мутили, просто зависали разом, тільки щоб побісити Гришину. Центнер спеціально повів Терлецьку додому, роздягнувся до пояса, зробив із нею селфі під ковдрою та скинув Гришиній, – голос Соні раптом ніби сплющився. – У тій самій кімнаті, з якої вона втекла… Це було в середу ввечері, 23-го. Всю ніч Гришина сиділа у VK і лазила по групах про самогубство, всякі ці «Сині кити», ну, ти чув, коротше… Що сталося наступного ранку, ти знаєш краще за мене.

      Марк довго не відповідав. Потім тихо мовив:

      – Це неправильно. Так не мало бути.

      Маркові, як і Соні, багато чого не було відомо. Наприклад, що Оксані Гришиній, Юлиній мамі, у грудні виповнилося тридцять два, тобто, що вона народила Юлю у віці, коли материнський інстинкт постійно конфліктує з іншими почуттями, коли слово «матір» не завжди видається важливішим за слово «жінка» та в разі вимушеного вибору між жертвуванням часу для дитини та уриванням його собі гормони нерідко схиляють до останнього; що рідний батько покинув Юлю за день до її третього дня народження, а вітчим, із яким Оксана одружилася через рік, не переймався вихованням зовні тихої й слухняної падчерки; що Юля не мала друзів, окрім якихось дивних, далеких і часто фейкових акаунтів у мережі, і що дівчина вже майже півроку «зависала» у спільнотах і групах,