Не озирайся і мовчи. Макс Кідрук

в інших.

      – Не бачу підстав для суперечки, – зрештою мовив він. Марк здивовано витріщився. Він сподівався, що дід стане на його бік. – Дівчина має рацію: релігія не шкодить, принаймні зараз, у наш час. Релігія, як на мене, дещо безпідставно претендує на звання теорії, здатної пояснити світобудову та походження всесвіту, але якщо віра в надприродні сили, що нібито створили наш світ і можуть вирішувати нашу долю без нашої участі, слугують комусь моральною опорою та дають змогу міцніше стояти на ногах, то хто ми з тобою такі, щоб наполягати на непотрібності релігії?

      – Я не про те, – замотав головою хлопець.

      Арсен ледь підняв посивілі, проте все ще кошлаті брови.

      – Атомні бомби?

      – Так. Пам’ятаєш, ми разом стежили за приземленням «SpaceX» (ну, тобто ступені, що повернулася з орбіти) і ти сказав, що тільки завдяки науці люди стали тим, ким є, і що лише завдяки науці ми зможемо вижити в майбутньому… Але атомну бомбу теж створено завдяки науці!

      Насмішкуватий вираз зник з Арсенового лиця.

      – Що ви зараз проходите на фізиці? – поцікавився він.

      – Закон Ома, закон Джоуля-Ленца. – Марк зморщив носа. – Нудота!

      – Не нудота, то вам викладають нудно, та не суть. – Чоловік умовк, цеглинка за цеглинкою збираючи в голові відповідь. – Знаєш, як працює атомна бомба?

      Запитання було риторичним: Арсен усвідомлював, що його онук іще надто малий, щоб знатися на термоядерному синтезі чи розпаді важких атомів, а тому відразу продовжив:

      – Мало хто розуміє, що існує два різновиди атомної зброї – ядерна й термоядерна. Більшість же з тих, хто розуміє, навряд чи пояснить, чим відрізняється перша від другої. Ядерні бомби вибухають за рахунок енергії, що виділяється під час розпаду важких елементів. От уяви, що в нас є атом урану, масивний і нестабільний. – Чоловік сплів пальці так, ніби утримував між долонями більярдну кулю. – Якщо в цей атом потрапляє нейтрон, він розбиває його на два легші елементи, як-от на криптон і барій. – Арсен розчепив долоні, кожну окремо стиснув у кулак і розвів у різні боки, демонструючи, як криптон і барій розлітаються після поділу. – Під час цього виділяється енергія й утворюються нові нейтрони. Ці нейтрони влучають в інші атоми урану, розщеплюють їх, утворюючи ще більше нейтронів, які розбивають іще більше атомів, і так далі. Реакція проходить блискавично, за долі секунди в крихітному об’ємі виділяється колосальна енергія, в результаті чого відбувається вибух. Ухопив ідею?

      – Ага.

      Марк не зводив очей з діда. До ледь захриплого від вина голосу хотілося притулитись.

      – У термоядерних бомбах усе навпаки: легкі елементи, зазвичай ізотопи водню, зливаються у важчі. Ти маєш уже трохи знати про це – така сама реакція проходить у надрах Сонця, де ядра водню, страшенно розігріті й стиснуті, зливаються, формуючи гелій.

      Хлопець кивнув.

      – Відмінність між ядерними й термоядерними бомбами в тому, що для ядерних існує обмеження за потужністю: неможливо створити як завгодно великий заряд, бо якась частина здетонує, решту просто