П’ята Саллі. Деніел Кіз

почекала кілька секунд, доки він відійшов від телефону, дослухалася до звуків. Вона почула жіночий голос на задньому плані, який запитував, хто дзвонив.

      Тоді слухавку взяла Анна.

      – Чому ти не даси йому спокій? Всі ці дзвінки вдень і вночі. Ти нас з розуму зводиш. Ми викличемо поліцію, якщо це не припиниться.

      – Це неправда. Я вже кілька місяців йому не дзвонила.

      – Ти брехуха. Минулої ночі і перед тим. Це ти дзвониш і постійно лаєшся. То хочеш, щоб Ларрі повернувся, то через день погрожуєш, що вб’єш його і власного сина. От що я тобі скажу: суддя сказав, якщо так продовжуватиметься, ти ніколи не повернеш собі твої довбані права на відвідування.

      – Ні! – закричала Саллі. – Ви не можете цього зробити. Вам не вдасться. Це мої діти – мої та Ларрі. У тебе немає права…

      – Це в тебе немає прав. Ти – скажена, задурманена психопатка. Якщо ти не припиниш нас турбувати і погрожувати…

      Вона почула шепіт Ларрі:

      – Анно, припини. Відчепись від неї. Вона божевільна.

      – Вона нас скоро в могилу зажене.

      Якусь хвилину вони посперечались, а тоді Ларрі знову взяв слухавку.

      – Послухай, Саллі, з ними все гаразд. Міцно сплять. І я знаю, що в тебе зараз важкі часи, але Анна має рацію. Тобі варто припинити ці постійні дзвінки о такій порі.

      – Але я не дзвонила, Ларрі. Це вперше за кілька останніх місяців. Не знаю, про що вона. Я все ще кохаю тебе, Ларрі.

      – Ти знову починаєш? О Господи, я думав, що ти припиниш цю свою брехню і маніпулювання. Ти вже тричі за цей місяць будила мене між другою та четвертою ранку. Дзвонила мені додому, в офіс, вдень та вночі. За кого ти мене маєш, Саллі? Ти ж розумієш, ця ірраціональна поведінка зруйнувала наш шлюб. Вже рік минув, чому ж ти ніяк не вгамуєшся? Я думав, ти якось збереш себе докупи.

      – Я намагаюся, Ларрі. Мені вже краще. Я відвідую психіатра. І отримала стабільну роботу офіціанткою, тому більше не мушу просити в тебе аліментів. Я не хотіла тебе турбувати, але весь час про тебе думаю. Це боляче. І я хвилювалася за дітей.

      – Що ж, за них не варто хвилюватися. Ми гарно про них піклуємось.

      – Анна їм не мати. Я їхня мама і твоя дружина.

      – Послухай, я думав, ми вже з цим покінчили, Саллі. Тепер моя дружина Анна – і вона любить їх так, ніби то її власні діти.

      – Ні! – видихнула Саллі. – Вона не може. Вона не може. Вони мої. Я не дозволю нікому їх у мене забрати. Я б радше їх…

      Знову видіння їхніх покручених тіл. Що вона таке верзла? Чим вона думала?

      – Ой, Ларрі, ні. Я не це маю на увазі. Пробач мене. Я просто хотіла, щоб все було так, як колись, коли…

      Різке клацання на іншому кінці дроту повідомило, що Ларрі завершив дзвінок. Саллі повісила слухавку та поклала голову назад на подушку. Принаймні з дітьми все було добре. Вона нарешті заснула.

      Я подумала, що зараз найкращий час, щоб самій прокинутись. Я зовсім не хотіла спати. Мій розум все прокручував те, що Роджер сказав Саллі під час сьогоднішнього сеансу. Тому я одягнулася та спустилася вниз, поговорити з Мерфі. Так, знаю, що це звучить мов божевілля