Название | П’ята Саллі |
---|---|
Автор произведения | Деніел Кіз |
Жанр | Зарубежная классика |
Серия | |
Издательство | Зарубежная классика |
Год выпуска | 1980 |
isbn | 978-617-12-4142-8,978-617-12-4143-5,978-617-12-3911-1 |
– Леді, – сказав він, йдучи за нею. – Просто почекайте. – Він витяг гаманець та показав їй своє посвідчення, в якому було вказано «Служба безпеки магазину “Гортонз”». Коли чоловік тягнувся за гаманцем, Нола помітила пістолет в кобурі під пахвою під вітрівкою.
– Я нічого не зробила, – сказала вона.
– Просто ходімо зі мною, й ми це перевіримо, – сказав він.
Нола обернулась та пішла за ним.
– Чекайте дзвінка від мого адвоката, – сказала вона. – Я засуджу вас і весь магазин за помилковий арешт.
Чоловік завів її до ліфта з табличкою «Лише для персоналу». Всередині він повернувся до неї обличчям.
– Що ж, зараз ми можемо поїхати нагору, в офіс адміністрації та викликати поліцію, або…
Голос завмер, поки він міряв її поглядом. По очах вона бачила, що він пропонує їй угоду.
– Або що?
– Я можу натиснути на кнопку підвалу. Там невелика кімнатка-сховище, куди я деколи заходжу покемарити. Там нас ніхто не потурбує.
– І що тоді?
– Гарненько поведешся зі мною, і я гарненько поведуся з тобою.
– Я можу зберегти собі те, що в сумці?
Він знизав плечима.
– Чому б і ні? Мені воно нічого не коштує.
Нола потягнулася та натиснула кнопку до підвалу з думкою, що це дасть їй трохи більше часу, щоб обміркувати, як вийти з ситуації.
Доки ліфт їхав вниз, він потягнувся та поклав руку їй на сідницю, погладив.
– Ти вродлива жінка, – хрипко прошепотів він.
– Я знаю, – сказала вона. – Якраз твого типу.
Ліфт зупинився і двері розчинилися на рівні підвалу. Він провів її коридорами картонних коробок до невеликої кімнати. Навколо більше нікого не було. Нолин запал кудись зник. Раптом вона відчула себе загнаною в кут. Він поклав їй руку на груди. Вона відчула холодок і почала тремтіти.
– Агов, маленька, – сказав він. – Тобі цього хочеться так само, як і мені. – Він розстебнув ширінку. Нола відвернулася та заплющила очі.
Коли чоловік з віспою притягнув її до себе, тримаючи обидві руки на її сідницях, Джинкс його відштовхнула.
– Забери свої йобані граблі від моєї сраки! – гаркнула вона.
Несподівана зміна голосу його здивувала, і він зробив помилку, коли схопив її за руку. Джинкс перехопила долоню чоловіка хваткою з дзюдо та кинула його на підлогу. Ще один різкий рух, і вона опинилася над ним, врізаючись коліном йому в пах, а долонею притиснула горло.
– Я зараз тебе прикінчу, ти, йобаний виродку.
Очі молодого охоронця вилазили з орбіт, поки вона його душила. Джинкс намацала пістолет, залізла рукою під куртку і витягла його з кобури.
– Це ще знадобиться.
В очах чоловіка застиг страх, коли вона підняла пістолет і вгатила його по черепу. Він знепритомнів.
– Це тебе