П’ята Саллі. Деніел Кіз

Читать онлайн.
Название П’ята Саллі
Автор произведения Деніел Кіз
Жанр Зарубежная классика
Серия
Издательство Зарубежная классика
Год выпуска 1980
isbn 978-617-12-4142-8,978-617-12-4143-5,978-617-12-3911-1



Скачать книгу

мені знати, що ви справді працівник магазину? – сказала вона. – Ви можете бути звичайнісіньким крадієм жіночих сумочок. – Нола почала відходити, сподіваючись, вдало впоратись із ситуацією.

      – Леді, – сказав він, йдучи за нею. – Просто почекайте. – Він витяг гаманець та показав їй своє посвідчення, в якому було вказано «Служба безпеки магазину “Гортонз”». Коли чоловік тягнувся за гаманцем, Нола помітила пістолет в кобурі під пахвою під вітрівкою.

      – Я нічого не зробила, – сказала вона.

      – Просто ходімо зі мною, й ми це перевіримо, – сказав він.

      Нола обернулась та пішла за ним.

      – Чекайте дзвінка від мого адвоката, – сказала вона. – Я засуджу вас і весь магазин за помилковий арешт.

      Чоловік завів її до ліфта з табличкою «Лише для персоналу». Всередині він повернувся до неї обличчям.

      – Що ж, зараз ми можемо поїхати нагору, в офіс адміністрації та викликати поліцію, або…

      Голос завмер, поки він міряв її поглядом. По очах вона бачила, що він пропонує їй угоду.

      – Або що?

      – Я можу натиснути на кнопку підвалу. Там невелика кімнатка-сховище, куди я деколи заходжу покемарити. Там нас ніхто не потурбує.

      – І що тоді?

      – Гарненько поведешся зі мною, і я гарненько поведуся з тобою.

      – Я можу зберегти собі те, що в сумці?

      Він знизав плечима.

      – Чому б і ні? Мені воно нічого не коштує.

      Нола потягнулася та натиснула кнопку до підвалу з думкою, що це дасть їй трохи більше часу, щоб обміркувати, як вийти з ситуації.

      Доки ліфт їхав вниз, він потягнувся та поклав руку їй на сідницю, погладив.

      – Ти вродлива жінка, – хрипко прошепотів він.

      – Я знаю, – сказала вона. – Якраз твого типу.

      Ліфт зупинився і двері розчинилися на рівні підвалу. Він провів її коридорами картонних коробок до невеликої кімнати. Навколо більше нікого не було. Нолин запал кудись зник. Раптом вона відчула себе загнаною в кут. Він поклав їй руку на груди. Вона відчула холодок і почала тремтіти.

      – Агов, маленька, – сказав він. – Тобі цього хочеться так само, як і мені. – Він розстебнув ширінку. Нола відвернулася та заплющила очі.

* * *

      Коли чоловік з віспою притягнув її до себе, тримаючи обидві руки на її сідницях, Джинкс його відштовхнула.

      – Забери свої йобані граблі від моєї сраки! – гаркнула вона.

      Несподівана зміна голосу його здивувала, і він зробив помилку, коли схопив її за руку. Джинкс перехопила долоню чоловіка хваткою з дзюдо та кинула його на підлогу. Ще один різкий рух, і вона опинилася над ним, врізаючись коліном йому в пах, а долонею притиснула горло.

      – Я зараз тебе прикінчу, ти, йобаний виродку.

      Очі молодого охоронця вилазили з орбіт, поки вона його душила. Джинкс намацала пістолет, залізла рукою під куртку і витягла його з кобури.

      – Це ще знадобиться.

      В очах чоловіка застиг страх, коли вона підняла пістолет і вгатила його по черепу. Він знепритомнів.

      – Це тебе