Евотон: 180. Андрій Крижевський

у просторі виникла пляма: місцями червона, майже бордова, місцями – яскраво-жовта. Вона повністю закривала собою і Ферруанців, і в’язня.

      – Схопити! Схопити негайно! – крикнув абсідеум, кинувшись у бік плями.

      Пшемислав зірвався з місця й заволав услід абсідеуму:

      – Відставити, поліцейський! Відставити, я сказав! Ізолювати – наказ відповідального!

      Пляма спробувала сховатися в бічному коридорі. Відреагувавши на слова Пшемислава, Ферруанці схопили всіх: один з конвоїрів приєднався до робота, який з’явився із стелі, що раптово розсунулася, і вони заблокувавши абсідеумів, а з бічних поверхонь коридору виникли металеві вартові, які надійно обступила пляму з усіх боків. Американець квапливо намагався вимкнути тепловізор, але Система колонії перешкодила.

      – Не чіпати тендерійця! – насамперед наказав Майкл. – Помістити всіх ув’язнених в камери! Негайно!

      – Запустити сканування! Почати процес сканування! – не замовкали абсідеуми.

      Проте Ферруанці не діяли, покірно чекаючи команди землянина, що наближався упевненим кроком.

      – Замовкніть! – прикрикнув американець на абсідеумів і насторожено поглянув на тендерійця.

      Тим часом Система місячної колонії, заручившись підтримкою Добренка, відповідального першої Формації, виконала недавній наказ очільника другої Формації – і тепловізор деактивувався… Перед Майклом показалася найдивніша істота з тих, що йому доводилося бачити! У повітрі ширяла куляста субстанція чорного кольору з гострими, зазубреними виступами по всій поверхні… Ні очей, ні кінцівок, ні голови!

      – Вперше зіткнувся? – з розумінням запитав Пшемислав, який вже встиг звикнути до тендерійців, оскільки неодноразово зустрічав їх за останні декілька місяців: прибульці систематично з’являлися в місячній колонії.

      Тендерійці були своєрідним музейним експонатом. Ні, їхня цивілізація не зникала… Проте розумне життя на основі кремнію, а не вуглецю зустрічалося тільки в особі тендерійців. Тому ними захоплювалися, їх поважали і боялися…

      – Вперше… – спантеличено відповів Майкл.

      – Пане очільнику Формації! Необхідно упевнитися, що ув’язнений на місці, – наполегливо нагадав той самий абсідеум з розстебнутим комірцем.

      – Згоден.

      – Ініціювати сканування евотонів та ідентифікувати особу! – помітивши жест-розпорядження американця, наказав відповідальний.

      – Евотони ув’язненого виявлені, особа ідентифікована, – прокоментував Ферруанець дані на виниклій голограмі.

      – Ось… Наш божевільний. Гаразд, – відзначив Майкл, приготувавшись зробити рух долонею для перегортання завислої в повітрі сторінки. – Зараз дізнаємося прізвище…

      – Цього недостатньо, – перебив Майкла інший абсідеум. – Необхідно вимкнути режим невидимості, щоб упевнитися остаточно.

      – Показати ув’язненого, – наказав очільник другої Формації.

      Абсідеуми принишкли і насторожилися.