Інстинкт убивці. Карін Слотер

Читать онлайн.
Название Інстинкт убивці
Автор произведения Карін Слотер
Жанр Современные детективы
Серия
Издательство Современные детективы
Год выпуска 2008
isbn 978-966-14-5192-5, 978-966-14-5500-8, 978-966-14-5504-6, 978-966-14-5503-9, 978-966-14-5502-2, 978-966-14-5501-5



Скачать книгу

вдарила кулаком повітря.

      – Ось тобі зачіпка!

      – Подзвоніть охороні студмістечка, – сказав Вілл, звертаючись до Фейт. – Нехай обшукають його кімнату.

      – Уже подзвонила. Двері було замкнено, та кімната стояла порожня. Я маю номер, на який подзвонити, коли будемо в студмістечку. Декан хоче переговорити з юристами, перш ніж нам дадуть доступ до кімнати, але він каже, що це лише формальність.

      – Якщо потрібно буде знайти суддю й отримати ордер, дайте знати. – Аманда глянула на свій годинник. – Скоро четверта. Я спізнююся на закриту нараду до мера. Щось знайдете – одразу ж дзвоніть мені.

      Вілл пішов через кухню на вихід, та раптом згадав, що машини в нього нема. І усвідомив, що Аманда досі на кухні, спирається на стіл і чекає, коли він зробить саме те, чого вона хоче.

      – Хочете, щоб я почергувала біля будинку Александерів і дізналася, чи батьки попросили когось наглядати за Кайлою? – спитала Фейт.

      Вілл подумав про кімнату Адама Гемфрі в гуртожитку, про всі документи й нотатки, які потрібно зареєструвати, усі шухляди і полиці, які необхідно обшукати.

      – Ви поїдете в Технологічний зі мною, – сказав він.

      Подив на її обличчі поступився місцем обережності.

      – Я думала, що буду просто напохваті.

      – Ви й будете напохваті. – Вілл відчинив двері, котрі вона щойно зачинила. – Ходімо.

      Розділ 3

      Інструкція з експлуатації «міні-купера» Фейт проголошувала, що на передніх сидіннях може поміститися пасажир чи водій зростом понад шість футів. Як завжди, кілька зайвих дюймів мали величезне значення, і Фейт було трохи втішно спостерігати, як чоловік, що доклав руку до звільнення її матері з поліції, незграбно намагається влаштувати своє довготелесе тіло в її машині. Зрештою Вілл посунув сидіння назад, так що воно майже торкалося заднього вікна, і вмостився.

      – Порядок? – запитала вона.

      Він роззирнувся в салоні. Розділене на охайний проділ пісочно-світле волосся шерхнуло по скляному люку даху. Фейт подумала про лучного собачку[13], що висовує писок із нори.

      Вілл злегка кивнув.

      – Їдьмо.

      Вона відпустила зчеплення, а він простягнув руку до паска безпеки. Упродовж багатьох місяців навіть згадка про цього чоловіка викликала у Фейт таку глибинну лють, що їй здавалося: треба викликати блювоту, щоб цей присмак зник з рота. Евелін Мітчел не надто багато розповідала дочці про внутрішнє розслідування, та Фейт бачила, якою була ціна безжальних допитів. День за днем її сильна бронебійна мати сохла і марніла, перетворювалася на стару жінку.

      І головним чинником цього перетворення був Вілл Трент.

      Правду кажучи, згризала її також і провина. Фейт була поліцейським і знала все про синій код мовчання. Та знала вона й про те, що матір підкосила зрада її підлеглих – тих жадібних недоносків, які думали, що красти гроші, здобуті на наркотиках, не гріх. Та все ж Евелін відмовилася



<p>13</p>

Невеликі гризуни, що походять із Північної Америки. (Прим. ред.)