Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.. Полина Жеребцова

Читать онлайн.
Название Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.
Автор произведения Полина Жеребцова
Жанр Биографии и Мемуары
Серия
Издательство Биографии и Мемуары
Год выпуска 2014
isbn 978-966-14-9068-9,978-966-14-9064-1,978-966-14-8343-



Скачать книгу

Мага знову ліз. Обзивався. Я сказала йому, що, без жартів, піду, постукаю у величезні ворота його будинку-палацу, де живе він, його батько, мама та багато його сестер. Попрошу зустрітися з батьком і про все йому розповім. Мага витріщив очі й принишк.

      Додому після уроків ішла з Латифою, Тиною, Кассі, Сетою, Зулею та Заїрою. Латифа відкрила обличчя і вже не носить паранджу, просто має велику хустку. Дорога довга. Ми придумували, який у нас буде дім, коли ми виростемо. Кожна повинна була в дрібних деталях змалювати все.

      Латифа, Сета й Тина хотіли скромні будинки, маленькі. А біля будиночка – город, щоб вирощувати капусту й картоплю. Не голодувати. Кассі вирішила, що їй потрібен будинок на колесах, щоб будь-якої миті поїхати. Зуля, хоч як думала, так нічого не придумала. «Аби тільки бути здоровою!» – сказала вона.

      А я і Заїра, яка мріє стати славетною співачкою, просто-таки пишались одна перед одною.

      – Я матиму великий будинок і машину! – сказала Заїра, яка живе зі старими батьками в крихітній халупі.

      – А в мене буде двоповерховий будинок із басейном та мармуровими сходами! – не відстала і я.

      – І красивий садівник! – казала Заїра. – Я бачила таке в кіно!

      – Подумаєш, садівник. І шофер! І кухар! І масажист!

      Словом, мій придуманий будинок виявився значно крутішим.

      Потім ми їли горіхи під великим деревом і Заїру понесло розповідати, як вона буде кохатися зі своїм чоловіком. Майбутнім.

      – Я тут книжку знайшла з картинками! Я вас навчу, як треба правильно цілуватися!

      І пішло-поїхало. Усі очі повирячували. А Заїра:

      – У хлопця треба брати нижню губу, а він має брати верхню!

      Латифа й Сета з криками:

      – Фу! Харам! Тебе шайтан спокушає! – затулили вуха.

      Тина вчинила за їхнім прикладом. Зуля засміялася, Кассі підсунулася ближче, а я думала, як усе це запишу, і намагалася ні слова не пропустити.

      – Я хочу кохатися з Хасиком-забіякою! – зненацька випалила Заїра. – Тільки потрібно берегтися. Зрозуміло?

      Може, вона чекала, що ми щось відповімо, але ми всі оніміли: це ж треба отаке морознути!

      Заїра ще півгодини розповідала про свої фантазії, що і як у неї з Хасиком-забіякою буде, але потім я її все ж таки перебила.

      – Звичайно, ми нікому не розповімо про тебе, – пообіцяла я. – Але коли всій нашій школі розповість про це сам Хасик-забіяка, ото буде ганьба!

      – А мені начхати! – хоробро відповіла Заїра. – Я його кохаю.

      Загалом, любий Щоденнику, я сьогодні багато від неї дізналася про секс. У нашій родині про таке ніхто не говорить.

      Поля

17.09.

      Я починаю новий зошит № 6. Мої пригоди не в Країні див. Нехай будеш ти щасливішим за попередні!

      Заїра + Зуля + Сета + Кассі + Арина + Тина + я = Друзі.

      Уранці першими до нашого класу на третьому поверсі прийшли: Кассі, Сета й Арина. Я саме підіймалася сходами слідом за ними. Тепер, коли я ходжу сама, без дворових дівчат-сусідок, то ніколи не спізнююсь.

      Ось що постало перед нашими