Буквар миру. Книга для сімейного читання. Григорий Сковорода

у ці біблійні глибини: «Щедрота спасіння».[233] «І коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти».[234]

      Завжди буває лиш дрібка тих, хто любить Божу істину. Нехай це викликає в тебе не обурення, а жаль.

      Бережись грошолюбства. Пам’ятай, що ти дармо дістав.[235] І ввесь твій труд – то ніщо порівняно із цим даром. Який же ти богослов, коли грошолюб… Не думай, що когось іншого, а не тебе, стосуються ось ці слова: «Погляньте на птахів небесних…».[236]

      Нехай інші наживають, а твоєю часткою хай буде Господь. Маєш їжу й одежу – ото й увесь твій достаток. День у день наживай і збирай лиш багатство Божої слави. Кажи з Павлом: «Вважаю все за сміття, щоб придбати Христа».[237]

      Отоді-то, може, і досягнеш справжнього воскресіння мертвих, землі обітованої, року вподобання Господу,[238] і в п’ятдесят літ твого життя отримаєш цілковите звільнення твоїх душі та тіла від усіх боргів і повне просвітлення собі й своїм ближнім.

      Афанасій. Канцелярська справа воістину важка. Та й ця не без того…

      Яків. А я вірю, що найтісніший, наймулькіший і найкрутіший шлях буває легкий, якщо сам Бог сприяє нашим намірам. А сприяє Він, ясна річ, тому, кого народив до цього.

      Хор природних благовісників

      Афанасій. Та де ж він такий? Покажи хоч одного.

      Яків. На, ось тобі один: «У виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі…».[239] Перебіжи одинадцяту главу його другого листа до коринтян, і ти здивуєшся з його природи, що осолоджує всі злигодні.

      Чого не витерпить воїн або купець? Не знайдеш дня без тьми та світла, а року – без зими й тепла. Не знайдеш і обов’язку, де не були б замішані гіркота й насолода. На цьому стоїть весь світ. Супротивне помага супротивному. Насолода – це нагорода за гіркоту, але й гіркота – мати насолоди. Хто хоче зажити насолоди, нехай спершу полюбить гіркоту. Тоді й уродить насолода, а любить той, хто природний.

      Афанасій. А кажуть, що в Норвегії день буває без пітьми і світла…

      Лонгин. Хто ж був природніший за ось оцього: «Я на те народився, щоб засвідчити правду»?[240] Заморений з дороги, сидить собі при джерелі,[241] і голодний, і спраглий. Дванадцять годин у них вважали за день. Було вже десь близько полудня. «Було коло години десь шостої».[242] І нема з ким Йому завести розмову про Царство Боже. Аж тут приходить по воду жінка.[243] Ось і нагода! Тоді він просить напитись, та не для того, щоб утамувати спрагу, а щоб завести розмову.[244] Стихійна вода дала йому привід поговорити з простою жінкою про воду живу, про воду Божу, що втамовує спрагу тієї нещасної неситості, котра день і ніч бентежить нашу душу й про яку Ісая каже: «Умийтесь, очистьте себе».[245]

      Не посоромився, не побоявся Божий муж богословствувати з жінкою, сподіваючись привести її від забобонів до істинного богошанування,

233

Книга пророка Ісаї 33:6.

234

Книга пророка Ісаї 22:22.

235

Див.: Євангелія від св. Матвія 10:8–9.

236

Євангелія від св. Матвія 6:26.

237

Послання св. ап. Павла до филип’ян 3:8.

238

Пор.: Книга пророка Ісаї 61:2; Євангелія від св. Луки 4:19.

239

Друге послання св. ап. Павла до коринтян 11:27.

240

Євангелія від св. Івана 18:37.

241

Євангелія від св. Івана 4:6.

242

Євангелія від св. Івана 4:6.

243

Євангелія від св. Івана 4:7.

244

Євангелія від св. Івана 4:7.

245

Книга пророка Ісаї 1:16.