Тьма і проліски. Андрій Процайло

Вона хоч як темниця, з вікнами малими і під стелею, та все ж не кухня.

      Дівчата притягнули з кухні стіл, поставили навпроти ліжка. Накрили чистим обрусом. Принесли з холодильника вже нарізані й розкладені по тарелях копчену скумбрію, ковбасу, голландський сир, оселедець із цибулькою, бородинський хліб, печиво, яблука, апельсини дольками, лимончик, ківі кружальцями і цілі мандаринки. Начищену вже картоплю вирішили потім зварити – якщо треба буде. Ну і підливу грибну, Яниною мамою зготовану, розігріють потім. До картоплі. А зараз…

      Яна розкоркувала пляшку «Перлової», налила по півсклянки кожному. А потім дівчата поставили кожна навпроти себе дві кольорові стограмові пляшечки – Яна – з рожевою рідиною, Оксана – з блакитною. Годинник показував «23:55». Вони одночасно, з двох боків, влили в склянку Олі кожна своєї рідини.

      – Що це?

      – Настоянки на наших гріхах. Коли ти це вип’єш, станеш однією з нас! – урочисто проговорила Оксана. – Коротше: ми посвячуємо тебе в ТВД.

      23:59.

      – Що це означає?

      – Товариство вільних дівчат!

      00:00.

      Випили! До дна! Не лишень за посвяту в ТВД, а й за Старий Новий рік теж!

      Рипнули двері. Дівчата нашорошились. На порозі стали двоє хлопчаків. Десь так класи перший-третій.

      – Можна сіяти? – запитав старший.

      – Треба!

      – Нас послав Святий Василь засівати в заметіль.

      Й особливий дав наказ, щоб засіяли і в вас!

      Ще й навчив казати так: на кохання – сієм мак, Сієм жито на добро, а для сміху – ось пшоно. На здоров’я вам овес, щоб був кріпкий рід увесь. А від заздрісниx осіб сієм вам пшеницю-хліб!

      Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм!

      Хлопчак не шкодував зерна. Обсівав дивних кольорових дівчат – білу, рожеву і блакитну – щедро, з запалом. Вони були цікаві, «з родзинкою», а не чорно-білі й злі, як портрети відомих людей у школі. Ось кого треба на стіни чіпляти, тоді навчальний процес піде! Полетить!

      Другий хлопчак продовжив:

      – Сієм, сієм, посіваєм, щастя-долі вам бажаєм!

      У щасливій вашій хаті щоб ви всі були багаті,

      Щоб лежали на столі паляниці немалі,

      Щоб були у вас ковбаси, молоко, і сало, й м’ясо, І млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки.

      Щоб були ви в цій оселі і щасливі, і веселі!

      З Новим роком!

      Ото радості принесли діти!

      Коли за хлопчаками зачинилися двері, Олі здалося, що все, чого вони бажали дівчатам, здійснилося. Миттєво, як у казці з якимсь чарівним предметом, що виховує в людей схильність до ледарства і безвідповідальність.

      Зголоднілі дівчата накинулися на їжу. День видався щедрим на пригоди, забрав купу енергії. Чого тільки варті знайомство біля туалетів, стресовий похід до крамниці, ув’язнення собацюрою біля старої грушки, підозрілі думки пані Стефи, що гатили по здоров’ю сильніше за шкідливі звички, ну і, звісно, час: хоч-не-хоч, а він свою здоровенну порцію енергії за день з’їдає. Бо все живе мусить живитися. Ось…

      Три подружки дозволили собі при святі допити пляшку