Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я. Эмили Нагоски

Механізм задоволення – це «Так» чи «Ні» у вашому мозку; він оцінює «гедоністичний вплив» подразника. Чи це приємно? Наскільки приємно? Це неприємно? Наскільки неприємно? Коли ви крапаєте солодкої води на язик новонародженого, система задоволення немовляти влаштовує феєрверк. Цукор – це вроджена винагорода, ми народилися готовими насолоджуватися солодкими смаками. Солоними – ні. Генітальна чутливість є так само вродженою винагородою: відомо, що зародки мастурбують у матці45. Ліктьова чутливість – не настільки. Ця єдина система керує всіма формами задоволення, включно з солодкими смаками, сексуальною чутливістю, сприйняттям краси, радістю кохання, тріумфуванням від перемоги.

      Очікування – це процес пов’язування того, що відбувається зараз, із тим, що має відбутися потім. Собаки Павлова виділяли слину, коли теленькав дзвінок, бо їхня система очікування пов’язувала дзвінок із їжею. Щури з другого розділу пов’язували лимони й жилети з сексом, а мізки малят Френкі та Френні пов’язували генітальну реакцію, внутрішні відчуття та зовнішнє середовище завдяки системі очікування. Це неявне навчання відрізняється від навчання явного. Явне навчання – це запам’ятовування вірша за допомогою регулярних повторень і свідомих зусиль. Неявне навчання – це (частково) система очікування, що пов’язує подразники в часі та просторі. Нам не потрібно вчити чи запам’ятовувати щось, аби зрозуміти, яка їжа смакує добре і з якими людьми нам важко. Ми засвоюємо ці емоційні речі неявно.

      Третя система – прагнення – це генетична педаль газу емоційного мозку. Прагнення дає нам бажання рухатися до чи від чогось. Коли прагнення активоване разом з механізмом стресової реакції, ми прагнемо безпеки. Коли прагнення активоване з механізмом прихильності (дивіться в наступному розділі), ми прагнемо ласки. І, ясна річ, коли прагнення активоване разом з нашим сексуальним запалюванням, ми домагаємося сексуальної стимуляції.

      Коли активоване прагнення, ми переживаємо те, що Кент Беррідж називає «миттю особливої спокуси»46. Досвід непереборного бажання чи жаги підпорядковується системі прагнення.

      І це залежить від контексту. Пам’ятаєте щура у «спа-салоні» та в середовищі, схожому на нічний клуб? Поведінка «Що це?» й «Що це за чортівня?», приведена в дію завдяки стимуляції прилеглих ядер, була поведінкою прагнення – прагнення наблизитися… чи втекти подалі. І ці два типи поведінки були явно пов’язані з тим, наскільки розслабленим чи напруженим був щур.

      Як ці системи працюють у людській сексуальності? Коли щось активує ваше сексуальне запалювання – скажімо, ваш партнер вас цілує, – свою справу виконує очікування. Немов щур з лимонним фетишем, ваше запалювання розуміє, що цілуватися – сексуально релевантно. Очікування нейтральне, ні приємне, ні огидне, просто… релевантне. Але коли причина, яка активує очікування, не лише сексуально релевантна, а ще й приємна (що часто залежить від контексту), це також активує задоволення. А коли це достатньо

45

Meizner, “Sonographic Observation of In Utero Fetal ‘Masturbation’ ”.

46

Berridge, Mechanisms of Self-Control. Гарвардський психолог Деніел Джілберт описував Берріджа як «одного з найкращих неврологів у світі» (Berridge et al., The Neuroscience of Happiness), але для мене він відрізняється від інших неврологів як автор дослідження про щурів та Іґґі Попа й метафори Єдиного персня. Він – перший і єдиний автор дослідження мозку щурів, який для мене просто LOL.