Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я. Эмили Нагоски

Читать онлайн.



Скачать книгу

щурів, коли ви граєте їм Іґґі Попа.

      Уявіть, що ви – лабораторний пацюк у трикамерній коробці40. Дослідники безболісно імплантували у ваш мозок крихітний зонд, щоб спрямовувати прилеглі ядра, маленьку ділянку всередині мозку, робота якої – визначати, куди прямувати – «від» чи «до» чогось, що трапляється у вашому середовищі. У першій камері ви потрапляєте в середовище, до якого звикли в лабораторії, – світло увімкнене, але притлумлене. Тут дослідники стимулюють верхівку прилеглих ядер, і ви починаєте поводитися відповідно, тобто нюшкувати й досліджувати. Психолог Джон Ґоттман називає цю поведінку «Що це?»41. Допитливість.

      Дослідження. Рух «до». А коли дослідники стимулюють нижню ділянку ваших прилеглих ядер, ви демонструєте поведінку уникнення «Що це за чортівня?» – тупочете лапами й відвертаєте голову. Страх. Уникнення. Рух «від».

      І все нормально й очікувано від біонічного дистанційно керованого щура.

      А зараз ви прямуєте до наступної камери, де світло вимкнене, тихо, спокійно й пахне домівкою. Вам тут подобається, це немов спа-салон для щурів. У цьому контексті, коли дослідники стимулюють верхню ділянку ваших прилеглих ядер, відбувається те саме – поведінка наближення. Але тут починається дещо неймовірне. Коли дослідники стимулюють нижню ділянку ваших прилеглих ядер… поведінка наближення! У безпечній розпруженій обстановці прилеглі ядра майже повністю активують мотивацію наближення!

      Коли ви переходите до третьої камери, вмикається ультраяскраве світло й несподівано реве композиція Іґґі Попа. Уявіть «Lust for Life» зі звуком, гучність якого довільно змінюється, і ви навіть не можете звикнути до нього. Усе в цьому середовищі викликає у вас стрес. Ви почуваєтеся немов «ботан»-інтроверт у поганому нічному клубі. Тепер, коли дослідники стимулюють верхню ділянку ваших прилеглих ядер, це не активує цікавість чи поведінку наближення, як це відбувалось у попередніх середовищах, ні, в новому стресовому середовищі стимуляція прилеглих ядер генерує уникнення, поведінку «Що це за чортівня?».

      Коли я кажу, що сприйняття відчуттів залежить від контексту, я маю це на увазі в найглибшому сенсі. Я маю на увазі, що філогенетично давні частини вашого мозку («мавпячий мозок») можуть реагувати протилежними способами – обираючи наближення чи уникання залежно від обставин, у яких вони функціонують42. У безпечній комфортній обстановці не надто важливо, де вас стимулюють, – ви активуєте наближення, зацікавлення, бажання. У стресовій, небезпечній обстановці байдуже, де вас стимулювати, – ви активуєте уникання, тривогу, страх.

      «Контекст змінює те, як ваш мозок реагує на секс» – це означає не лише «набір для настрою», як-от свічки, корсети й зачинені двері спальні. Це також означає, що коли ви в дуже секс-позитивному контексті, майже все може активувати ваше зацікавлення: «Що це?» – наближення до сексу жадане. А коли ви не в такому гарному контексті – чи то через зовнішні обставини, чи через внутрішній



<p>40</p>

Reynolds and Berridge, “Emotional Environments”.

<p>41</p>

Gottman, The Science of Trust, 192. 45 0

<p>42</p>

Існує комбінований доказ того, що в багатьох випадках і в людей, і в щурів контекст змінює те, як ділянки середнього мозку реагують на стимули. Візуальне дослідження людського мозку показало, що ситуація непевності й ризику може зумовити реакцію прилеглих ядер (Abler et al., “Prediction Error”) і що реакція прилеглих ядер людей із хронічними болями в спині на «шкідливу термічну стимуляцію» (тобто опіки) відрізняється від реакції людей, що не живуть із болем. (Baliki et al., “Predicting Value of Pain”.) Під час вивчення функцій мозку людей із хронічним болем у спині було виявлено дещо цікаве. Коли вони спрямовували свою увагу безпосередньо на відчуття опіків на спині, то говорили, що тепло обпікає, коли ж вони спрямовували увагу на біль у спині, то зазначали, що тепло для них приємне. Тож ми фокусуємо свою увагу на частині контексту. Прилеглі ядра виявилися важливими у вивченні ефекту плацебо (Zubieta and Stohler, “Neurobiological Mechanisms of Placebo Responses”; Tracey, “Getting the Pain You Expect”). Пам’ятаєте розповідь про ефект плацебо з другого розділу, про 40 % людей, яким давали цукрову пігулку й говорили, що вона підвищить їхнє сексуальне бажання? Передбачаю, що подальші дослідження виявлять причетність до цього ефекту прилеглих ядер.