Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941. Андрій Галушка

Читать онлайн.
Название Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941
Автор произведения Андрій Галушка
Жанр Документальная литература
Серия
Издательство Документальная литература
Год выпуска 2018
isbn 978-617-12-6008-5,978-617-12-6009-2



Скачать книгу

у лісистій місцевості. У боях з японцями 1938—1939 років було виявлено важливі недоліки в Червоній армії: недисциплінованість, засилля алкоголізму та відсутність чіткої організації взаємодії між піхотою та артилерією. Червона армія після репресій 1930-х років була не в найкращому стані в кадровому аспекті. Багатьох воєначальників високого рангу, що мали бойовий досвід участі в Першій світовій та Громадянській війнах, було розстріляно. Значну частину військових формувань сформовано поспіхом, солдати та офіцери були мало навчені. Усього на війну з Фінляндією СРСР виділив 24 дивізії загальною кількістю 425 тисяч осіб, 2289 танків, 2876 гармат та мінометів, 2446 літаків.

      Червоноармійці 8-ї армії. Початок грудня 1939 року

      Основні театри бойових дій між Фінляндією і СРСР можна поділити на три райони. Перша територія – це Карельський перешийок, найближче до Ленінграда, звідки надходили боєприпаси й танки. Фіни не випадково вважали, що саме в цьому районі між Фінською затокою і Ладозьким озером розгорнуться основні події. Там із фінського боку розташовувалася «лінія Маннергейма» (150 км). Узявши ці укріплення та перейшовши кордон, радянські війська мали зайняти друге за значенням м. Вііпурі (Виборґ), потім рушити на Лаппеенранту та Лахті, а потім уже окупувати столицю Гельсінкі. На Карельському перешийку перейшла в наступ 7-ма армія (до 9 грудня на чолі з командармом 2-го рангу В. Яковлєвим, потім командармом 2-го рангу К. Мерецковим). До них доєдналися сили 8-ї армії (командувач – комдив Іван Хабаров, а з 16 грудня 1939 року – командарм 2-го рангу Григорій Штерн), які мали напасти з північного боку Ладозького озера, а потім розгорнути наступ у західну Фінляндію.

      Другою областю війни була центральна Фінляндія, де радянські війська прагнули роз’єднати фінську територію навпіл та перейти до остаточної окупації. Це завдання покладалося на 9-ту армію (командувачі комкор Михаїл Духанов, а з 20 грудня 1939 року комкор Василій Чуйков). Спочатку їм покладалося завдання зайняти Каяані, а потім рухатися в бік Оулу, що на західному березі Ботнічної затоки.

      Третім став північний район Фінляндії, місто Петсамо. Туди було перекинуто 14-ту армію комдива Валеріана Фролова, яку було створено з Мурманської армійської групи. До стратегічних завдань входило блокування району Петсамо та відвернення спроб десанту через норвезьку територію та Баренцеве море.

      Провокація в Майнілі

      Формальним приводом до розгортання конфлікту став Майнільський інцидент. 26 листопада 1939 року відбувся артобстріл прикордонного села Майніла в Ленінградській області, внаслідок чого загинули 13 радянських військовослужбовців. СРСР стверджував, що саме фінська артилерія обстріляла радянські позиції, хоча насправді це здійснили сили 221-ї артилерійської дивізії Червоної армії. Спочатку радянська сторона пропонувала фінам відвести свої війська, які стояли занадто близько до кордону, на відстань 20—25 км. Після відмови фінів СРСР 29 листопада 1939 року розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією