Темний Світ. Рівновага. Марина и Сергей Дяченко

пішов сходами униз.

* * *

      – Ти знаєш, у якій вони квартирі?

      Він подивився на вікна:

      – У сорок першій.

      – Тоді чому… ти… не можеш піти до них і сказати всю правду? Ти ж бачив, цей хлопець… Міша… він уже щось відчуває, з ним щось не так…

      Піпл промовчав. Я сама згадала: не далі як сьогодні вранці я сама намагалася застерегти Мішу, і тепер він вважає мене в найкращому разі дурненькою.

      – Ти сказав, що йому лишилося жити щонайбільше добу…

      Піпл кивнув.

      – А ми будемо дивитися й чекати?!

      Віддаляючись від під’їзду, він на ходу поманив мене за собою. Ми пройшли повз тітку Світлану – Піпл привітно з нею привітався.

      – Тут така ситуація, – заговорив він, коли ми знову вийшли на вулицю. – Перед фіналом Тінь зазвичай вилазить з укриття й підходить ближче до жертви. Якщо ми її вистежимо, перш ніж він помре, – ми молодці.

      – Він здоровий молодий чоловік. Від чого йому вмирати?

      – Зовні це буде схоже на аварію, кримінал, раптовий інсульт – у молодих теж буває, хоч і рідко. Навіть самогубство. По суті, раптовий кінець життя, яке зжерла Тінь.

      Мені стало холодно. Я зупинилася:

      – Послухай, виходить, усі аварії… вибухи, пожежі, інсульти…

      – Не всі, – м’яко заперечив Піпл. – Тіні підстроюються під існуючий тренд. Підкладають, так би мовити, свої жертви під нещасні випадки.

      – Навіщо це треба? Навіщо вони вбивають?

      – Харчуються. Гріються. Здобувають свій ресурс… Тобі зараз куди? В гуртожиток?

      Я похитала головою:

      – Почекай… Тінь завжди підходить до жертви в останню мить?

      – У дев’яноста відсотках випадків.

      – А якщо ця Тінь, яка вбиває Мішу… опиниться серед тих десяти відсотків, що не виходять?

      Піпл зітхнув. Я звично потяглася рукою до амулета – і схопила порожнечу.

      – Не переживай, – сказав Піпл. – Не бачиш Тіней – о’кей. Навчися визначати їх за непрямими ознаками.

      – Це ж за якими?

      – По-перше, вони вічно мерзнуть. Якщо у спеку бачиш людину в теплому светрі й шарфі – зверни увагу. По-друге, вони бояться молока: воно для них – як кислота. Сумніваєшся в комусь – запропонуй сьорбнути молочка або випити кави з вершками. Відмовиться – отже, Тінь.

      – Або просто не любить молока.

      – Або не любить, – легко погодився Піпл. – Ти як почуваєшся?

      – Паскудно.

      – У тебе сьогодні був нівроку такий гормональний викид, – сказав він замислено.

      – І що це значить?

      – Значить, що ти зустріла когось, хто потім з’явиться в еротичних снах… У тебе як із сексуальною орієнтацією?

      – Традиційна! Це тебе не стосується! І перестань мене обнюхувати!

      На мене з підозрою зиркали люди на вулиці. Я, похопившись, замовкла.

      – Вибач, – сказав Піпл дуже щиро. – У мене це професійна деформація. Я буваю безтактний.

      І всміхнувся без краплі зарозумілості – щиро і з симпатією.

      Розділ шостий

      Голуби