Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану. Олексій Кононенко

руку.

      – Закрий очі! – наказав тоді вершник.

      Маммедджан закрив очі. Потім вершник сказав:

      – Відкрий очі, – і Маммедджан відкрив. – Ось житло злої пері, – показав вершник і зник.

      Озирнувся Маммедджан і побачив двері. Увійшов він, і тут пері, що охороняла вхід, намірилася його вбити, але він миттю віддав їй листа. Пері прочитала листа і розсердилася на свою сестру.

      – Хіба посилають на смерть такого гарного юнака?! – скрикнула вона.

      Потім пері відвела Маммедджана і сховала його в одній з кімнат, наказавши:

      – Не їж і не пий, а лягай спати. Якщо спробуєш вийти, щоб поїсти і попити, про тебе дізнаються і нас обох уб'ють.

      Настав вечір, пері постелили постіль, приготували усілякої їжі і пішли. Прийшла зла пері та лягла спати. А Маммедджан вийшов, з'їв усю їжу і теж улігся. Вночі зла пері захотіла їсти. Дивиться вона – а їжі-то й немає. Вранці вона хотіла перебити усіх пері, але ті запросили пощади, і цього разу вона їх помилувала. Наступного дня пері знову постелили постіль, приготували їжу і пішли. Зла пері порізала собі палець, посипала його сіллю і уляглася. Вночі Маммедджан вийшов, поїв і хотів було піти, але тут зла пері сказала:

      – Підійди поцілуй мене один раз, а потім іди.

      Маммедджан підійшов, щоб поцілувати її, а зла пері раптом обняла його і затягнула до себе під ковдру.

      Вдень і вночі вони лежали, обнімаючись, а на восьмий день вийшли з кімнати і забажали влаштувати бенкет для всіх пері. Тоді сестра дружини Маммедджана сказала йому:

      – Ти прийшов сюди за молитвою, але не подавай виду, що знаєш мене. А коли зла пері сьогодні почне наряджати тебе у різний одяг, ти сиди сумний, не усміхайся. «Що з тобою?» – запитає вона, але ти не говори ні слова, поки вона не поклянеться пророком Сулейманом.

      І Маммедджан сидів опустивши голову, точно так, як його навчили, і на всі слова відповідав мовчанкою. Нарешті зла пері сказала:

      – Не журись у день мого свята. Клянусь пророком Сулейманом, я виконаю те, що ти бажаєш.

      Тоді Маммедджан розказав: так і так, я прийшов за такою-то молитвою.

      – Ось ця молитва, але тільки не ходи до хана, навіть коли він кричатиме, що розрубає тебе на шматки. А якщо потрапиш у біду, то спали ось це волосся, і я миттю з'явлюся біля тебе, – сказала зла пері і дала Маммедджанові пасмо свого волосся.

      Через кілька днів Маммедджан сказав:

      – Я хочу повернутися додому.

      Тоді зла пері покликала до себе інших пері і запитала:

      – Скільки часу вам треба, щоб дістатися та-кої-то країни і повернутися назад?

      – Три години, – відповіли вони.

      – Ви брешете! – сказала зла пері і вигнала їх.

      Покликала вона інших пері і запитала:

      – Скільки часу вам треба, щоб добратися туди й назад?

      – Дві години, – відповіли вони.

      – Добре, – сказала зла пері і відправила їх.

      Пері ці летіли дуже швидко, і кожна з них викроїла п'ять хвилин, щоб провести час з юнаком.

      Прийшов Маммедджан до хана і сказав йому:

      – Хан-ага, ось молитва, можеш подивитися,