Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану. Олексій Кононенко

овмач. А дев пішов і підняв камінь. З-під каменя, як з отвору посудини, полилася вода. Дев висипав овмач у воду, і з'явилася риба з кільцем у носі.

      – Ось це і є моя душа, – сказав дев, показуючи рибу дівчині.

      Наступного дня дев подався на полювання, а Маммедджан підійшов до дівчини, оживив її, потім проказав слідом за нею: «Я пірім Вейсел гара![13]» – і підняв камінь. Кинув він у воду перепічку і упіймав рибу. У цей час несподівано з'явився дев. Та Маммедджан випередив дева і убив рибу. Дев звалився, як підрубана чинара. Піднялася пилюга, зчинилася буря, і навколо потемніло. Потім знову прояснилося, і Маммедджан забрав із собою пері, хурджин з намистом і повернувся додому.

      Купив Маммедджан на базарі тканину і сказав своїй першій дружині:

      – Пері не вміє шити сукню, поший ти.

      – Нехай шиє сама, – відповідала перша дружина, – що у неї, рук-ніг немає?

      Маммедджан відніс ханові намисто, а на зворотному шляху запропонував одній старій:

      – Тітонько, приходь до нас шити сукню. Дамо тобі кілька кранів.[14]

      – Добре, дитино, – відповідала стара.

      Прийшла вона до Маммедджана додому, взяла тканину і ножиці, та замість тканини розкроїла собі руку. Тоді пішла стара до хана, показала йому руку і сказала:

      – Хан-ага, погані твої справи – раніше у Маммедджана була одна дружина, а тепер стало дві. І ось поглянь, задивилася я на їхню красу і не помітила, як порізала руку.

      – Ідіть покличте Маммедджана, – наказав хан.

      Маммедджана покликали, і хан сказав йому:

      – Маммедджане, ти маєш добути мені молоко левів і тигрів. Це ліки для моєї матері. Даю тобі три дні строку. Якщо не добудеш – обов'язково тебе страчу!

      Маммедджан повернувся до своєї дружини з плачем.

      – Чому ти плачеш? – запитала його пері.

      – Хан велить мені добути молоко левів і тигрів, – відповідав Маммедджан.

      Тоді пері сказала:

      – Хіба через це плачуть? Іди у таке-то місце: там лежить старий лев зі скалкою в лапі. Ти візьми із собою щипці і шило, підкрадися тихенько і витягни скалку. Потім сховайся, і що б лев не говорив, не показуйся. Тільки тоді, коли прокаже ім'я Сулеймана,[15] ти можеш вийти, і він виконає все, що тобі треба.

      Як було сказано, Маммедджан вирушив туди, підібрався до лева і витягнув з його лапи скалку.

      – Гей, хто це? Ти помреш! – крикнув лев.

      Та відповіді йому не було. Тоді нарешті лев промовив ім'я Сулеймана, і Маммедджан підійшов до нього.

      – Ну, чоловіче, – заговорив лев, – ти зробив для мене таке добре діло. Проси тепер, що тобі треба, я все виконаю.

      – Мені треба левине молоко, – сказав Маммедджан.

      Тут лев крикнув: «Шір![16]» – і з'явилася зграя тигрів. Потім він крикнув: «Пелен!» – і з'явилася зграя левів. Лев дав Маммедджанові два бурдюки і сказав:

      – Наповнюй.

      Маммедджан наповнив обидва бурдюки і нав'ючив по одному на тигра і лева. Старий лев послав з Маммедджаном

13

«Я пірім Вейсел гара!» – ймовірно, спотворена суфійська формула; у казці використовується як закляття.

14

Кран – перська срібна монета, одна десята частина тумана (туман – перська золота монета).

15

Сулейман – бібл. цар Соломон, який за численними легендами, розповсюдженими у народів мусульманського Сходу, був наділений владою над усіма чарівними силами. Окрім того, він розумів мову птахів і звірів, був надзвичайно мудрим і багатим. Ім'я Сулеймана, який за релігійною традицією вважався правовірним і був пророком Аллаха, увійшло в Коран, чим і пояснюється його популярність на мусульманському Сході.

16

«Шір!» – перс, «лев»; «пелен» чи «пеленг» – перс, «барс, леопард», туркмен, «тигр».