Пер Ґінт. Генрик Ибсен

голову зі шиї за те,

      Що смів наблизитись і звести царівну.

      Молодий троль: Чи палець відгризти?

      Другий: Чи рвати волоса?

      Дівчина-троль: Позвольте, що литку йому прогризу.

      Відьма: (з ополоником) На борщ, то він зовсім нічого собі.

      Друга відьма: (з різницьким ножем)

      На рожні жарити чи смажити в ринці?

      Дід із Довра: Мовчіть-бо і дурнів мені не валяйте!

      (Кличе своїх довірених до себе)

      Хіба вам не ясно, що рід наш марніє,

      Скажім собі щиро – ми втратили гін,

      А люди могли б нас спасти від загину,

      До того ж і хлопець – нічого собі,

      Широкий у плечах, сильні в нього руки,

      Хоч правда – він голову мав одну,

      Та двох і в царівни, самої не мав,

      Триглаві тролята звелися на хлам

      Й двуглавих побачиш вже тут лиш і там,

      Тай ті вже давно собі ля-ля-ля!

      (До Пер Ґінта)

      Ти хочеш взять дочку мою за жінку?

      Пер Ґінт: Дочку і царство в приданім за нею.

      Дід із Довра: Одну частину дам тобі тепер,

      А другу візьмеш вже по моїй смерті.

      Пер Ґінт: Нехай і так.

      Дід із Довра: Пожди, однак, синашу!

      Прийняти мусиш кілька зобов’язань!

      Одно лиш зломиш, то пропав престіл

      Й живим відсіля ти уже не вийдеш.

      З усіх найперше те, що ти не смієш

      Думками навіть вибігати з Ронду,

      Від дня ховатись мусиш і від сонця.

      Пер Ґінт: Пустяк те все, як матиму престіл.

      Дід із Довра: Тепер покажеш бистрість твого ума.

      (Підводиться з трону)

      Придворний троль: (до Пера Ґінта)

      Чи острі в тебе зуби – розкусить

      Горішки ці, що дасть тобі старий?

      Дід із Довра: В чому різниться чоловік від троля?’

      Пер Ґінт: Різниць великих поміж ними мало –

      Малий троль щипа, а старий кусає;

      У нас так само робиться, як можна.

      Дід із Довра: Це правда, схожі ми у тім і сім,

      Як день на день похожі до дрібниць,

      Та все ж таки – чимало в нас різниць.

      Послухай – взнаєш найважнійшу з них.

      У вашім царстві кажуть: «Будь собою!»

      А в нас говорять: «Будь собою радий!»

      Придворний троль: Глибоко, правда?

      Пер Ґінт: Правда, та неясно.

      Дід із Довра: «Доволі», сину, це могутнє слово

      Девізою буде для твого життя.

      Пер Ґінт: (чухає потилицю)

      Та все ж…

      Дід із Довра: Ти мусиш – хочеш буть тут паном.

      Пер Ґінт: Про мене. В світі много гірших речей.

      Дід із Довра: Відтак ти мусиш привикать до наших

      Напитків, страв, до нашого стола.

      Киває пальцем. Два тролі зі свинячими головами в білих каптурах приносять пиво і страви.

      Корова блини дасть, а віл подасть мед.

      Квасне чи солодке, пустяк, не питай,

      У нас найважнішим із цього, це факт,

      Що все те домашнє.

      Пер Ґінт: