Гарна стратегія. Погана стратегія. Ричард Румельт

У Wal-Mart ціни були зниженими щодня. Wal-Mart увела комп’ютеризовані системи складування й транспортування, щоби краще керувати постачанням товарів у магазини, а магазин не мав профспілок. Там були низькі адміністративні витрати».

      Інші учасники протягом пів години поширюють цей список. Кожен хоче щось докинути до кошика, я їх не зупиняю. Я підбурюю висловлюватись детально, у контексті, питаю: «Наскільки великими були магазини?», «Наскільки малими були міста?», «Як працювали логістичні комп’ютерні системи?», а також «Як у Wal-Mart виходило тримати адміністративні витрати весь час на низькому рівні?». Коли відповіді закінчуються, на дошці з’являються три діаграми. Коло символізує містечко з десятитисячним населенням. Великий чотирикутник, намальований у колі, показує магазин Wal-Mart площею сорок п’ять тисяч футів. Друга діаграма показує систему логістики. Маленький квадрат уособлює місцеву оптову базу. Лінія, що йде від цього квадратика, означає маршрут вантажівки, що має відвідати кілька зі ста п’ятдесяти магазинів, які ця база обслуговує. Повертаючись назад, вантажівка їде до постачальників, забирає нові товари. Лінія веде знову до квадратика, де літера X означає майданчик для розвантажування та завантажування автомобіля, що виїжджатиме. Лінії різного кольору зображують потік даних від магазину до центрального комп’ютера, а потім – до постачальників та оптової бази. Згодом, під час обговорення системи управління, я зображую шляхи слідування менеджерів за своїми щотижневими маршрутами: у понеділок вони виїжджають з Бентонвілю до Арканзасу, об’їжджають магазини, збирають та постачають інформацію та в четвер повертаються до Бентонвілю, у п’ятницю та суботу беруть участь у групових зборах. Дві останні діаграми виявляються напрочуд схожими – обидві показують вузлову структуру ефективного розподілу.

      Дискусія стає не такою жвавою. Ми зібрали усі факти. Я роззираюсь, намагаючись нікого не оминути поглядом, і кажу: «Подивімось: якщо названі вами пункти стали причиною успіху Wal-Mart та якщо відомості опубліковано 1986 року, чому тоді наступні десять років у Wal-Mart так добре виходило лишати позаду свого головного конкурента Kmart? Невже формула настільки очевидна? Де тут власне конкуренція?»

      Мовчання. Моє питання руйнує приємну атмосферу перелічування фактів та результатів. Ні слова не сказано про конкуренцію, ідеться лише про галузь торгівлі за зниженими цінами. Проте напевне керівники та студенти у школах ділового адміністрування, готуючись до такої дискусії, неодмінно про неї подумали би. Хоча можна цілком передбачити, що й ні. Адже цей випадок не зосереджено на конкуренції, і вони – також. Знаю, що станеться так, адже так було завше. Кожен студент, що вивчає практики стратегій, повинен враховувати конкуренцію, навіть якщо про це йому не нагадують заздалегідь.

      Розглядаючи ідеї фірми-переможця, ви бачите лише частину всієї картини. Хай де б мала успіх компанія, усюди була заблокована чи програна конкуренція. Іноді конкуренцію заблоковано, інноватор володіє патентом або він має законні претензії до тогочасної