Янголятко. Колин Маккалоу

ти все це вирішила? – спитала мама, часто блимаючи.

      – Коли місіс Дельвекіо-Шварц запропонувала мені квартиру.

      Це ім’я прозвучало як щось особливе в нашому домі.

      – Місіс хто? – перепитала бабуся, яка сиділа із самовдоволеним виглядом під час всієї бесіди.

      – Дельвекіо-Шварц. Хазяйка будинку. – Я згадала те, про що досі не казала. – Там мешкає Паппі, саме завдяки їй я й познайомилася з місіс Дельвекіо-Шварц.

      – Я завжди знала, що ця вузькоока до добра не доведе, – зітхнула матуся. – Відколи ти з нею познайомилася, зовсім забула про Мерл.

      Я скинула підборіддя догори.

      – Це Мерл, мамо, зовсім забула про мене. У неї новий хлопець, крім нього, вона більше нікого не бачить. Вона знову подарує мені свою прихильність, коли він її кине.

      – Це хоча б пристойна квартира? – поцікавився тато.

      – Дві кімнати. А ванну кімнату ми ділитимемо разом з Паппі.

      – Не надто гігієнічно користуватися однією ванною кімнатою з кимось іще, – зауважив Девід.

      Я вищирилася на нього:

      – Тут, вдома, у мене немає особистої ванної кімнати, так чи ні?

      Від цих слів він проковтнув язика, а матуся вирішила стиснути зуби і стійко зустріти неприємності.

      – Що ж, – сказала вона, – я так розумію, що тобі знадобиться порцеляна, ножі з виделками та кухонний посуд. Можеш забрати з дому свої простирадла.

      Я не встигла й оком змигнути, як відповідь сама вирвалася з рота.

      – Ні, спасибі, мамо, але не треба. У мене там двоспальне ліжко! Для мене однієї! Правда, чудово?

      Усі витріщилися на мене, немов уявили собі, що в ногах ліжка стоїть кондуктор.

      – Двоспальне ліжко? – перепитав Девід розгублено.

      – Так, двоспальне ліжко.

      – Неодружені дівчата сплять в односпальних ліжках, Гаррієт.

      – Що ж, так-то воно так, Девіде, – огризнулася я, – але ця неодружена дівчина буде спати у двоспальному ліжку.

      Матуся хутко підвелася.

      – Хлопчики, посуд сам не вимиється, – защебетала вона. – Бабусю, час дивитися «Сансет-Стрип, 77»[12].

      – Збоченка, збоченка, дай-но мені свій гребінець! – проспівала бабця, трохи підстрибуючи. – Ой-ой, уявляєте? Гаррієт їде з дому, а в мене буде власна кімната! Думаю, я собі теж влаштую двоспальне ліжко, ги-ги!

      Тато з братами прибрали зі столу вдвічі швидше, ніж звичайно, і залишили мене з Девідом наодинці.

      – Чому ти так вирішила? – запитав він крізь зуби.

      – Тут я не маю де залишитися на самоті.

      – Зате ти маєш дещо набагато краще, Гаррієт: у тебе є дім та родина.

      Я хряснула кулаком по столу.

      – Чому ти такий короткозорий хлопчисько, Девіде? Я мешкаю в одній кімнаті з бабусею та Горщиком, мені нікуди покласти власні речі – я змушена їх одразу ж забирати, щойно покладу. Який би простір мені не належав, його завжди займає хтось іще. Тож відтепер я буду насолоджуватися своїм власним особистим простором.

      – У Кінґз-Крос!

      – Так,

12

Телевізійний серіал з Єфремом Цимбалістом-молодшим та Клінтом Волкером у головних ролях; Стрип – широко відома назва центральної частини бульвару Сансет у Голівуді, де знаходяться фешенебельні ресторани, крамниці, нічні клуби.