Название | Курячий бульйон для душі |
---|---|
Автор произведения | Эми Ньюмарк |
Жанр | Биографии и Мемуары |
Серия | |
Издательство | Биографии и Мемуары |
Год выпуска | 2014 |
isbn | 978-617-12-7030-5, 978-617-12-4972-1, 978-617-12-7029-9, 978-617-12-7028-2 |
Розробляючи план свого одужання для фізичного здоров’я, я також зосередилася на покращенні психічного й емоційного буття. Я проводила час із колегами та друзями, які були спортивними й мали позитивне мислення. Їхні підбадьорливі слова давали мені таку саму втіху, як і солодкий пончик. І то без того цукру! Я читала всі статті про здоров’я в журналах, які лишень могла знайти. Я спробувала уповільнити перебіг мого життя. Я зменшила кількість робочих годин та зробила собі вихідний у п’ятницю. Я тяжко працювала з понеділка по четвер, але довше спала з п’ятниці до неділі. Мій організм позитивно зреагував на довший сон у ці дні тижня. Я проводила час на прогулянках із собакою, поливала квіти у внутрішньому дворику. Вибравши час для уповільнення, я зверталася до квітів, кидала м’яч песику, – і рівень мого стресу знизився. Я відчувала, як одужають моє тіло й розум, як вони зцілюються. Я малювала собі щасливе здорове майбуття.
Завершальним елементом мого зцілення стало рішення приєднатися до групи підтримки жінок, які працюють над власним зціленням. За їхньої підтримки та Божої любові я почала розуміти, як я дісталася того хворобливого стану.
Зцілення мого життя не відбулося раптово. Процес цей забрав більше як рік і надалі спрямовуватиме мене в житті. Коли через вісімнадцять місяців мені провели нове ультразвукове дослідження, воно виявило здорове серце – зовсім протилежне тому, що було! Я втратила майже сорок фунтів і більше не потребувала ліків для тиску. Здорове серце та збалансований цукор – ось за що я борюсь і сьогодні. Здоровий спосіб життя – нелегка справа, але я знаю, що виконувати план треба без розмов.
Того дня, коли я отримала гарні результати УЗД, я зателефонувала чоловікові та дітям.
– Серце моє в нормі! Я здорова!
– О! Чудова новина! Ми допоможемо тобі продовжити цю справу, – пообіцяли вони.
Серце моє було сповнене вдячності. Я відповіла, поклавши на нього руку:
– І я продовжу цю справу, життям присягаюся.
17. Як я вижила
Ніщо не зрівняється з любов’ю матері до дитини.
Вона не знає закону, не знає жалю.
Вона відважується на все й нещадно руйнує геть усе, що стоїть на її шляху.
Коли вчителька розповіла мені, що непокоїться, оскільки моя дочка занадто бліда та їй бракує