Лiтература. Отсутствует

уявлень. В оповіданнях австрійського письменника Ф. Кафки, п’єсах французького драматурга Ж. Ануя, німецького драматурга Б. Брехта, прозі французьких письменників А. Камю та Ж. П. Сартра відбувається своєрідне виявлення повчальних особливостей притчі. Для письменників, які будують свої твори за її законами, вона важлива тим, що дозволяє показати характери героїв у драматичну мить їхнього життя, коли треба зробити етичний вибір, що набуває для героя вирішального значення.

      У жанрі притчі писали чимало українських літераторів. Особливо характерні притчеві оповіді для творчості Г. Сковороди.

      Наприкінці XIX ст. в Україні була популярною «Повість про Варлаама і Йоасафа», яку високо цінував І. Франко. Зокрема, притчі з цієї повісті склали композиційну основу його поетичної збірки «Мій Ізмарагд».

      Зверталися до притчі і сучасні поети Д. Павличко, Л. Костенко та ін.

      Глава 4. Заповіді та христова молитва

      Скрижаль Заповіту

      Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея добулися до Синайської пустелі. Бог, зустрівшись з Мойсеєм на горі Синай, дав йому ряд настанов, серед яких були і славнозвісні десять заповідей. Згодом Мойсей викарбував їх на кам’яній скрижалі, яка стала священною для всього єврейського народу. Але ці заповіді стали не лише основою іудейської та християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки.

      Перші чотири заповіді по суті не мають відношення до загальнолюдської моралі, бо спрямовані на вимогу беззастережного виконання положень віри.

      Основним мотивом цих заповідей може вважатись наказ «не сотвори собі кумира», який у своєму історичному аспекті означав вимогу єдиної віри. Але вони можуть сприйматися як застереження від безоглядного поклоніння хибним авторитетам.

      Заповідь «Не призивай Імення Господа Бога твого надаремно…» може сприйматися і як вимога етична – не спекулювати шанованими поняттями без потреби.

      Відверто етичними є подальші заповіді, перша з яких: «Шануй свого батька та матір свою!» Вимога пошани до батьків цілком зрозуміла. Ти шануєш власних батьків, і, спостерігаючи це, твої діти будуть шанувати тебе і продовжать своєю увагою твоє життя в похилому віці.

      Заповідь «Не вбивай!» має кілька трактувань. У широкому плані її сприймають як таку, що стосується всього живого – людей і тварин. Православна церква звужує цю вимогу до заборони кримінального вбивства. Це стосується і самогубства – сам себе не вбивай.

      Етичне значення заповіді «Не чини перелюбства!» стосується сфери відносин між чоловіком і жінкою.

      Молитва «Отче Наш»

      Отче Наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

      Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.

      І прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

      І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. То Твоє є царство, і сила і слава навіки. Амінь!

      Слово «амінь» означає «так,