Небо належить нам. Люк Оллнатт

вгадаю…

      – Чекай. – Я дістав телефон. – Лола Брі-Гастінгс. Мати, дочка, сестра, подруга, вогняна танцівниця, йог, сироїдка-євангелістка.

      – Хай Бог милує. Але в тому і є Лола, – мовила Анна. – Їй треба ще якось підкреслити «сироїдка». Продовжуючи тему – знаєш, що вона нещодавно розмістила в полі «робота» на Facebook?

      – Що?

      – Президент обіймів і головний асистент із годівлі.

      – Що за чортівня?! – Я розсміявся. – То що жахливого в тих «Малюках-крихітках»? – Я освіжив свій келих і запропонував підлити Анні дитячого шампанського, яке вона попивала.

      Анна заперечно захитала головою:

      – Мені вже досить, напилась цієї штуки до кінця віку… Отже, я думала, там будуть матері з першою дитиною, як і я, які питатимуть про грудне вигодовування чи сон немовляти. Але, Господи, вони такі дивні.

      – Що ти маєш на увазі?

      – Міранда, одна з адміністраторів, надіслала мені список акронімів, які використовуються в групі, я взагалі про них не чула.

      – Як ЖЛР?

      – Що це означає?

      – Живеш лише раз.

      – Ось як. А де його вживати?

      – Не знаю, ну, наприклад, перед стрибком з мосту. Типу, ЖЛР!

      Анна похитала головою і примружила очі:

      – У будь-якому разі мені деякі акроніми здались дивними.

      – Там було ДС, ДД, ДЧ?

      – Що? – Анна обернулась до мене, по обличчю пробігло обурення від мого глузування. – Ти їх знаєш?

      – Усі це знають. Дорогий син, дорога дочка, дорогий чоловік.

      – Та не всім це відомо, – відказала Анна. – Гаразд, усезнайку. Що означає ЗГМ?

      Я на хвилинку задумався:

      – Запланована Грудна Маніпуляція?

      – Непогано. Принаймні груди розгадав.

      – Як завжди.

      Анна підвела брови:

      – Знаєш, не смішно.

      – Ні граминки? – Я торкнувся її спини й полоскотав руку.

      – Будь ласка, не роби так, – вона хихотіла, – мені боляче, коли сміюсь, тисне вага.

      – То що воно таке ЗГМ?

      – Зціджене Грудне Молоко.

      – Ага, – відказав і відвернувся, нишком перевіряючи на телефоні, як зіграв «Вест Гем».

      – Там є ще одна жінка, здається, теж одна з адміністраторів. Вона постійно ділиться своїми ідеями для творчості, усіма тими неймо-ові-і-і-ірними штукенціями, які вона робить із дітьми. Сьогодні в пості запитала, де можна придбати кульки пінопласту, бо їй треба наповнити власноруч пошиту подушку для годування. Питання спровокувало дискусію, чи можуть хімічні речовини з пінопласту потрапити до молока матері.

      – Який висновок?

      – Сочевиця та сушений горох. Дешево й безпечно.

      – Звісно.

      Анна сумно подивилась униз і провела рукою по животу. Краплинки поту зібрались над її губою та бровою.

      Я поставив келих і підсунувся до неї ближче:

      – Пом’яти тобі спинку?

      – Було б непогано. – Вона нахилилась уперед.

      Я дивився, як по її спині котяться крапельки води. На дотик шкіра