Війни Міллігана. Деніел Кіз

мали повернутися назад у свої в’язниці, хоча Департамент психічного здоров’я й не квапився з цим.

      – То що ти тоді тут робиш?

      – Невинний через психічну хворобу, – пояснив аллен. – Я проходив лікування у відкритій клініці, але мене перевели сюди через тиск політиків.

      Ґейб кивнув і сьорбнув зі свого бідона чаю.

      – Люди зазвичай п’ють зі склянок, але для мене то один ковток. Хочеш чаю?

      аллен усміхнувся, але відмовився. Раптом з-за спини велетня почувся високий голос:

      – Ану посунься, биче! Усі двері загородив!

      З-під пахви Ґейба винирнув маленький чоловічок:

      – Привіт…

      – Цього хама звати Боббі Стіл, – познайомив їх Ґейб. Боббі був настільки крихітним, наскільки Ґейб здоровенним. Маленькі карі очі, темне кучеряве волосся й різці, що стирчали вперед, наче ікла, робили його дуже схожим на мишу.

      – Ти звідки? – спитав Боббі.

      – З Колумбуса, – відповів аллен.

      – О, мій друг Річард теж звідти. Ти випадково не знайомий з Річардом Кейсом?

      аллен похитав головою.

      Ґейб одним рухом руки розвернув Боббі обличчям до дверей.

      – Ну все, дамо містеру Міллігану можливість трохи оговтатися. Він нікуди не подінеться, – він привітно всміхнувся аллену. – У нас у відділенні «А» тридцять п’ять соціопатів, і ми можемо про себе подбати. Не те що хроніки з 22-го.

      По тому вони обоє пішли. аллен всівся на ліжко й задумався над мотивами цих двох. На перший погляд вони досить приязні. Як і художник-сусід Мейсон, вони по-дружньому його привітали й прийняли у своє коло. Вочевидь, загальний розумовий рівень у відділенні «А» вищий, аніж у 22-му, але соціопати вважаються небезпечнішими, тому охорона тут посилена.

      – Я не соціопат, – уголос промовив аллен. Звісно ж, він знав, що так називають будь-яких невиправних правопорушників. Це слово часто можна почути у смертельних вироках: вважається, що якщо вбивця не здатен до співчуття і не може нічого навчитися зі свого покарання, треба його назавжди прибрати із суспільства.

      Доктор Кол якось пояснив Біллі, що хоч він і психічнохворий, однак, на відміну від злочинців-соціопатів, має совість і співчуття до інших.

      Значить, тут йому не місце.

      Він або ж томмі знайде звідси вихід.

      аллен скинув черевики й ліг. Можна спробувати роздивлятися стелю – раптом це допоможе розслабитися й очистити свідомість. Не вийшло – шум ззовні ніяк не давав відволіктися. Невгамовні голоси, шаркання ніг, совання меблів. Слова зливаються в суцільний шум – як у роздягальні спортсменів після гри. Він почав настукувати якийсь ритм об бильце ліжка.

      З коридору почулося бряцання ключів, що попереджало про наближення наглядача. аллен перестав вистукувати. Бряцання ставало гучнішим, а людський гамір – тихішим. Зрештою звук завмер просто за його дверима – значить, наглядач дістав потрібний ключ. аллен швидко сів на ліжку, щоб його не захопили зненацька.

      На зріст чоловік був не вищим за аллена – десь метр вісімдесят,