Дон Жуан. Джордж Гордон Байрон

та підступна особливо.

      І справді, – джентльмен, що так розцвів

      і зовнішністю й розумом на диво,

      враз потрапляє в кігті упирів!

      І все тому, що так його невдало

      це молоде створіння покохало!

      Перед нами специфічно «деформований» у художній уяві Дон Жуан, чий успіх у житті детермінований не стільки власною унікальною природою й волею, скільки тими, хто його оточує:

      А мав Жуан ще й деякі прикмети,

      що їх цінують високо жінки,

      яких кохати вчили не поети,

      сонетні заплітаючи вінки.

      Щоправда, почуттів жіночих злети

      найкраще визначають не роки —

      не сонце, що кружляє без зупинки,

      а місяць служить виміром для жінки.

      Чому? Бо цноту місяць навіває.

      І хай мені не шиють надарма

      того, чого в думках моїх немає.

      В оригінальній легенді Дон Жуан – раб і володар водночас, жертва власних примх і пристрастей, а також підкорювач інших. М. Фуко в есеї «Про трансґресію» зазначає, що «мабуть, варто було б зазначити, що у світі, в якому не лишилося нічого святого, сексуальність виявляється єдино можливою цариною диференціації почуттів»10.

      Ліро-епічна поема (за іншою класифікацією, роман у віршах, а сам письменник уживав термін «епічна поема» до цього твору: «Від публіки чекатиму я схвали // Оцим епічним задумом моїм») «Дон Жуан» Дж. Байрона здобула нечуваного успіху з огляду на специфіку головного героя, який виходить за рамки традиційних соціальних і моральних норм.

      «Дон Жуан», як уже було зазначено, – твір незавершений (складається з 16 пісень і початку 17, написано октавами11). Байрон докладно розповідає про дитинство героя й формування його характеру. Дон Жуан загалом позбавлений романтичного ореолу (за винятком історії кохання до Гайде, яка була дочкою пірата). Протагоніст часто потрапляє в комічні ситуації (наприклад, виявляється в гаремі «наложниць» турецького султана, дружині якого він сподобався), заради кар’єри може поступитися честю й почуттями (у Росії Дон Жуан – фаворит імператриці). З-поміж романтичних рис його характеру маємо романтичну волелюбність. Байрон хотів завершити поему епізодом участі Дон Жуана у Французькій революції XVIII ст.

      «Дон Жуан», зберігаючи зв’язки з романтизмом, одночасно прокладає шлях і до реалізму в англійській літературі. Про це свідчить гіпертрофована критика тогочасної суспільно-політичної дійсності, стосовно якої автор не шкодує дошкульно-сатиричних і саркастичних висловлювань. Почавши з викриття лицемірства у стосунках між батьками самого Дон Жуана, Юлією та її чоловіком тощо, автор, на широкому тлі аналізуючи різні царини суспільного життя, показує, що брехня глибоко вкорінилась у тогочасному житті; власний час, у якому письменникові довелося жити, названо «фальшивим» «століттям егоїстичних грабіжників». У деспотизмі монархів тих країн, де людей продають на

10

Фуко М. О трансгрессии // Танатография Эроса: Жорж Батай и французская мысль середины ХХ века. – СПб. : Мифрил, 1994. – С. 114.

11

Октава складається з восьми рядків, римування ABABABCC. Два останні римовані рядки в октаві містить підсумок, що додає мові твору афористичності.